Оголошено ІІІ конкурс наукових робіт "Історія, яка на об'єднує"

Оголошено ІІІ Всеукраїнський конкурс наукових і науково-популярних робіт "Історія, яка нас об'єднує".

Львівська обласна рада Львівська обласна державна адміністрація Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА Департамент освіти і науки ЛОДА Офіційна сторінка Мистецький Фонд імені Короля Данила оголосили ІІІ Всеукраїнський конкурс наукових і науково-популярних робіт "Історія яка нас об'єднує".

Тематика цьогорічного конкурсу: "Україна в боротьбі за державність та незалежність. До 100-річчя Української революції 1917–1921, 75-річчя створення УПА, 25-річчя проголошення Незалежності України".

Мета цього конкурсу – сприяння молодим історикам, які прагнуть вивчати актуальні та малодосліджені сторінки української історії; заохочення суспільного обговорення та правдивого висвітлення подій минулого, консолідації українського суспільства і поглиблення знань з історії України.
Актуальні напрямки досліджень: історична антропологія, мікроісторія, національно-визвольні змагання.

Актуальні теми: "Людина у вирі ХХ століття", "Репресії та депортації у ХХ ст.", "Українська національна революція 1917–1921", "Український визвольний рух 1920х–1950х років", "Українсько-польські стосунки у ХХ ст.", "Історія українського війська", "Боротьба за ідею у ХХ ст", "Сучасна історія України", "Євромайдан", "Революція гідності", АТО, "Постаті української історії".

Учасниками конкурсу можуть бути студенти та аспіранти вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Реєстрація заявок для участі у Конкурсі здійснюється Департаментом з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації з дня опублікування офіційного повідомлення.

Конкурс проводиться у два етапи. На першому етапі заявки на участь у Конкурсі розглядаються на відповідність за формальними ознаками

Конкурсна комісія приймає рішення щодо відповідності поданих матеріалів умовам Конкурсу та щодо реєстрації претендента як учасника Конкурсу, або відмови у реєстрації у випадку невідповідності матеріалів вимогам Конкурсу.

На другому етапі Конкурсна комісія проводить оцінювання заявок і визначає переможців. Список визначених переможців публікується на сайтах Львівської обласної державної адміністрації, обласної ради та "Історичної правди" в термін до 15.07.2017 року.

Після оголошення переможців Конкурсна комісія затверджує список наукових керівників із супроводу досліджень.

Щоб узяти участь у конкурсі, потрібно подати заявку до 30 червня 2017 року за адресою: 79008 м. Львів, вул. Винниченка,14, Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА (відділ мистецтв та розвитку культури) з позначкою "Конкурс", e-mail: storythatunites@gmail.com, uklviv@ukr.net 

Телефон для консультацій: (097) 973-97-83, (032) 261-22-27; Факс: (032) 261-25-93.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.