АНОНС: "Розсекречена історія ХХ сторіччя" — авторська екскурсія Олександра Іщука

Які таємниці приховували архіви радянських спецслужб? Як знахідки, зроблені в розсекречених архівах, змінили уявлення про причини та перебіг знакових подій української історії ХХ сторіччя: Українську революцію 1917-1921 рр., Голодомор, діяльність ОУН та УПА?

У межах проекту авторських екскурсій від Національного музею історії Уукраїни запрошуємо на екскурсію-лекцію українського історика, дослідника українського визвольного руху та архівів радянських спецслужб, завідувача відділу історії України ХХ ст. Історичного музею Олександра Іщука.

 

Автор має намір разом з відвідувачами порівняти той світ і те бачення подій та явищ, які просувала радянська пропаганда, з тими фактами, які стали відомими завдяки розсекреченню архівів. Під час заходу будуть продемонстровані унікальні архівні фото та документи.

Автор екскурсії готовий до дискусії та не має наміру ухилятися навіть від найгостріших питань відвідувачів. 

Субота, 10 червня, 16.00.

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Повна вартість — 75 грн (купувати вхідний квиток не потрібно). Прохання попередньо зареєструватися за формою: https://goo.gl/SKUvsZ.

Додаткова інформація за телефоном (044) 278-48-64.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.