На Прикарпатті знайшли криївку надрайонного проводу ОУН

У Калуші розкопали криївку. Всередині знайшли близько 30-ти набоїв до пістолета-кулемета ППШ та з десяток гільз 7,62.

Найімовірніше, з цієї криївки підпільники відстрілювалися. Бій, очевидно, був запеклим, повідомляє "ГалІнфо".

Місцезнаходження криївки калуські дослідники шукали з минулого року. Кілька тижнів тому вони спробували розкопати місце, де могла бути криївка. Проте тривала робота виявилася марною.

 

Як повідомив один із учасників розкопок, боєць АТО Роман Король, це не був справжній бункер:

"Це був, або незавершений бункер, або ж бункер, який помітили ще до того, як його накрили. На тому місці ми нічого не знайшли".

 

До другої спроби розкопок активісти підходили з деякою пересторогою, побоюючись, що і цього разу можуть помилитися з місцем. Проте, з деякими зусиллями їм вдалося знайти калушанина, який показав приблизне місцезнаходження криївки.

Носій цієї інформації, Ігор Петрів, пригадав, що батьки свого часу показували йому сховок. Мама 59-річного калушанина була зв'язковою і свого часу навіть відбувала покарання за зв'язки з УПА.

 

Тепер шестеро дослідників таки натрапили на криївку. Вже надвечір вони переконалися, що знайшли те, що шукали. Відкопати, зокрема, вдалося близько 30-ти набоїв до ППШ та з десяток гільз 7,62, а також кулі, цвяхи, дошки тощо.

 

"Одразу видно, що тут йшов запеклий бій. Хлопці відстрілювалися із бункера, бо там ми знайшли чимало гільз. Деякі набої є невистріленими" – розповідає Роман Король.

 

Дослідники переконані, що знайшли місце, де відбувався бій 6 вересня 1945 року. Тоді було вбито шістьох воїнів УПА. В офіційних актах цей бій назвали "операцією по ліквідації групи бандитів".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.