Оголошено результати ЗНО з історії України

Український центр оцінювання якості освіти оголосив результати зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, яке абітурієнти складали 2 червня.

Про це повідомляє портал Osvita.ua.

Тест з історії України містив 60 завдань, за правильне виконання яких учасник мав можливість отримати 94 тестових бали.

Пороговий бал "склав/не склав" для тесту ЗНО з історії України встановлений експертною комісією на рівні 27 тестових балів.

В основу визначення рейтингу кожного абітурієнта покладено його результати, обраховані на основі загальної суми тестових балів. Результати будуть вказані в інформаційних картках до сертифікатів ЗНО, що кожен учасник тестування зможе роздрукувати з власної інформаційної сторінки на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

Усі учасники, які подолали встановлений експертами бар’єр, отримали рейтингову оцінку, що визначена за шкалою від 100 до 200 балів. Отриманий результат тестування учасники ЗНО зможуть використовувати під час вступної кампанії до вищих навчальних закладів.

Таблиця переведення тестових балів з історії України у 200-бальну шкалу

Оскільки результати частини тесту зовнішнього оцінювання з історії України можуть бути враховані як державна підсумкова атестація за шкільний курс з історії України, УЦОЯО склав та затвердив окрему таблицю переведення тестових балів у шкалу 1-12 балів.

Учасники тестування поточного року зможуть ознайомитись зі скан-копіями своїх бланків відповідей. Бланки відповідей будуть розміщені на інформаційних сторінках учасників.

Таблиця переведення тестових балів з історії України у шкалу 1-12 балів

Також у випадку сумнівів щодо об’єктивності визначених результатів учасник тестування має право подати апеляційну заяву, надіславши її поштою на адресу Українського центру оцінювання якості освіти протягом 5 календарних днів з моменту оголошення результатів тестування.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.