На Київщині перепоховали червоноармійців, загиблих під час оборони Києва. ФОТО

22 червня, в день початку німецько-радянської війни, в с. Липівка Макарівського р-ну на Київщині відбулося перепоховання бійців Червоної армії, які полягли на цих землях улітку 1941 р.

Про це інформують "Макарівські вісті".

Захід організовано за ініціативи асоціації молодіжних пошукових об'єднань "Обеліск", ГО "Вертикаль", Макарівського районного Будинку культури, ТОВ "НВП "Аеротехніка – МЛТ" та редакції районного газети "Макарівські вісті".

Реконструктори, пошуківці та військовослужбовці, несучи в руках залишки бійців, пройшли ходою від церкви до братської могили.
Тут відбувся мітинг-реквієм.

Провести на вічний спокій героїв прийшли керівники району, ветерани Другої світової війни, ветерани Афганської війни, місцеві мешканці та гості села.

Фото: makvisti.com

Відкрила захід Лариса Міщенко – художній керівник Макарівського районного Будинку культури.

Представник АМПО "Обеліск" Ігор Слюсар, директор Макарівського районного історико-краєзнавчого музею Віталій Гедз та керівник історико-краєзнавчого клубу "Пошук" Роман Целованський у своїх виступах розповіли про події, що передували процесу перепоховання.

У квітні цього року поблизу с. Наливайківка представники пошукового загону ІКК "Пошук 171" знайшли рештки червоноармійців 171-ї та 81-ї стрілецьких дивізій.

Також до слова був запрошений Сергій Прокопенко, онук одного з ідентифікованих загиблих – Івана Курішка. Він розповів історію своєї родини та про те, що вже ніхто навіть і не сподівався колись отримати відомості про діда Івана.

Ветеран Другої світової війни Вацлав Янковський та в.о. Липівського сільського голови Юлія Лозко подякували пошуківцям за проведену роботу і побажали не зупинятися на досягнутому.

Далі присутні вшанували всіх полеглих у роки Другої світової війни хвилиною мовчання.

Насамкінець, під салют реконструкторів залишки бійців були перенесені до братської могили. .



Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.