АНОНС: Ушанування 110-річчя Романа Шухевича в Історичному музеї. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

30 червня виповнюється 110 років від народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Цього дня й до 2 липня в Національному музеї історії України відбудеться низка заходів, які допоможуть усім краще зрозуміти цю непересічну особистість української історії.

У п`ятницю, 30 червня, в музеї відкривається до огляду виставка "Сила Волі", що присвячена чотирьом видатним провідникам українського національного визвольного руху ХХ ст., серед яких і Роман Шухевич. 

Презентація виставки спільно із Центром досліджень визвольного руху відбудеться у суботу, 1 липня, о 13.00.

Вхід на презентацію виставки вільний.

 

1 липня, субота, 

13.15, Лекція доктора гуманітарних наук, наукового співробітника Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху Олесі Ісаюк "Людська історія Романа Шухевича: що ви хотіли знати, та не знали, кого спитати".

14.00, Лекція Лесі Онишко, кандидата історичних наук, дослідниці історії українського національно-визвольного руху "Роман Шухевич та його зв'язкові"

Мова піде про роль у житті та смерті Романа Шухевича його зв’язкових Катерини Зарицької, Галини Дидик, Дарії Гусяк і Ольги Ільків, які налагоджували функціонування інформаційної служби, стежили за виконанням директив командира, виконували менеджерські функції, забезпечували головнокомандувача УПА надійними місцями постою.

16.00, Лекція Володимира Бірчака, історика, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху "Несподіваний Шухевич: рекламіст, бізнесмен, спортсмен, музикант".

Роман Шухевич походив із відомої родини, його дядько Степан був відомим адвокатом, сам Шухевич навчався в Данцигу і Львові на інженера, а також заочно в консерваторії.

Майбутній головнокомандувач УПА мав доволі прибутковий рекламний бізнес, був одружений зі справжньою красунею. Він міг спокійно жити й ні про що не хвилюватися, натомість обрав шлях визвольної боротьби, підпілля, жертовності.

Неділя, 2 липня, 14.00 

Лекція історика Ігоря Бігуна, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху "Роман Шухевич - військовик, який зробив себе сам"

Ігор Бігун розкаже про перші кроки у військовій справі Романа Шухевича, його політичний та військовий вишкіл, бойове хрещення у боротьбі за Карпатську Україну, утворення батальйону "Нахтігаль" та легендарної УПА.

Вхід до музею - 30 грн.

Додаткова інформація за телефоном (044) 278-48-64.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.