АНОНС: Ушанування 110-річчя Романа Шухевича в Історичному музеї. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

30 червня виповнюється 110 років від народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Цього дня й до 2 липня в Національному музеї історії України відбудеться низка заходів, які допоможуть усім краще зрозуміти цю непересічну особистість української історії.

У п`ятницю, 30 червня, в музеї відкривається до огляду виставка "Сила Волі", що присвячена чотирьом видатним провідникам українського національного визвольного руху ХХ ст., серед яких і Роман Шухевич. 

Презентація виставки спільно із Центром досліджень визвольного руху відбудеться у суботу, 1 липня, о 13.00.

Вхід на презентацію виставки вільний.

 

1 липня, субота, 

13.15, Лекція доктора гуманітарних наук, наукового співробітника Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху Олесі Ісаюк "Людська історія Романа Шухевича: що ви хотіли знати, та не знали, кого спитати".

14.00, Лекція Лесі Онишко, кандидата історичних наук, дослідниці історії українського національно-визвольного руху "Роман Шухевич та його зв'язкові". 

Мова піде про роль у житті та смерті Романа Шухевича його зв’язкових Катерини Зарицької, Галини Дидик, Дарії Гусяк і Ольги Ільків, які налагоджували функціонування інформаційної служби, стежили за виконанням директив командира, виконували менеджерські функції, забезпечували головнокомандувача УПА надійними місцями постою.

16.00, Лекція Володимира Бірчака, історика, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху "Несподіваний Шухевич: рекламіст, бізнесмен, спортсмен, музикант".

Роман Шухевич походив із відомої родини, його дядько Степан був відомим адвокатом, сам Шухевич навчався в Данцигу і Львові на інженера, а також заочно в консерваторії.

Майбутній головнокомандувач УПА мав доволі прибутковий рекламний бізнес, був одружений зі справжньою красунею. Він міг спокійно жити й ні про що не хвилюватися, натомість обрав шлях визвольної боротьби, підпілля, жертовності.

Неділя, 2 липня, 14.00 

Лекція історика Ігоря Бігуна, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху "Роман Шухевич - військовик, який зробив себе сам"

Ігор Бігун розкаже про перші кроки у військовій справі Романа Шухевича, його політичний та військовий вишкіл, бойове хрещення у боротьбі за Карпатську Україну, утворення батальйону "Нахтігаль" та легендарної УПА.

Вхід до музею - 30 грн.

Додаткова інформація за телефоном (044) 278-48-64.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.