У Чернігові могили партизанських командирів перенесли з центру на кладовище

10 липня в Чернігові урочисто перепоховали останки партизанських командирів часів Другої світової війни Миколи Попудренка та Василя Капранова.

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на прес-службу Чернігівської міської ради.

Микола Попудренко (1906 - 1943) був командиром Чернігівського обласного партизанського загону, а Василь Капранов (1904 - 1950) був його заступником по господарчій частині. Могили партизанських ватажків перенесли зі скверу імені Попудренка в центрі міста на кладовище Яцево в секторі 96Е "Сектор поховання загиблих за Батьківщину у Великій Вітчизняній Війні 1941-1945 рр.", передає "Чеline"

Могила Миколи Попудернка у сквері його імені. Фото: mistaua.com 
Так виглядала могила Василя Капранова у сквері ім. Попудренка. Фото: mistaua.com

Із проханням перенести могилу звернулася донька Миколи Попудренка, яка в листі до міськради зауважила, що парк, де були поховані партизани, давно перетворився на місце дозвілля та розваг містян, і її батько має знайти вічний спокій там, де поховані його дружина та сини.

Фото: sumy.depo.ua 

Усі необхідні роботи щодо демонтажу могил у сквері ім. М. Попудренка та перепоховання останків Попудренка та Капранова здійснювались КП "Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування" міської ради.

 Фото: sumy.depo.ua
 Фото: sumy.depo.ua

На місці колишніх могил комунальники облаштувати клумби. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.