АНОНС: Фестиваль "Гетьманська слава" на честь Івана Мазепи в Коломаку

22 липня в селищі Коломак Харківської області відбудеться культурно-мистецький фестиваль "Гетьманська слава" та урочисте відкриття пам'ятника Іванові Мазепі з нагоди 330-річчя обрання його гетьманом.

Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" написав Віктор Козоріз, співголова Громадської ради з відзначення 330-річчя обрання Івана Мазепи гетьманом.

Урочисті заходи в Коломаці розпочнуться вже о 9.00 з молитви за гетьманом Мазепою, яка проходитиме у місцевій Свято-Воскресінській церкві. А об 11:00 у районному будинку культури розпочнуться різні культурно-просвітницькі заходи, в т. ч. виставка плакатів і картин, присвячених гетьману Мазепі, пересувна виставка Харківського історичного музею, презентація книжкової продукції тощо. 

 

Відкриття самого фестивалю відбудеться о 15.00 на місцевому стадіоні, а відкриття й освячення пам'ятника І. Мазепі заплановано на 18.00 (за київським часом).

Пам'ятник авторства скульптора С. Гурбанова уже встановлений на пагорбі в Коломаку.

О 20.30 на місцевому стадіоні розпочнеться прем'єра опери "Мазепа", в якій буде задіяно більше 200 артистів та обслуговуючого персоналу.

Організатори фестивалю подбали й про додаткове автобусне сполучення між Харковом та Коломаком. Також о 12.00 з Південного залізничного вокзалу Харкова до станції Коломак буде відправлятися додатковий дизель-потяг, яким можна буде дістатися й назад, до Харкова (виїзд о 23.30).

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти н е змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.