АНОНС: Фестиваль "Гетьманська слава" на честь Івана Мазепи в Коломаку

22 липня в селищі Коломак Харківської області відбудеться культурно-мистецький фестиваль "Гетьманська слава" та урочисте відкриття пам'ятника Іванові Мазепі з нагоди 330-річчя обрання його гетьманом.

Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" написав Віктор Козоріз, співголова Громадської ради з відзначення 330-річчя обрання Івана Мазепи гетьманом.

Урочисті заходи в Коломаці розпочнуться вже о 9.00 з молитви за гетьманом Мазепою, яка проходитиме у місцевій Свято-Воскресінській церкві. А об 11:00 у районному будинку культури розпочнуться різні культурно-просвітницькі заходи, в т. ч. виставка плакатів і картин, присвячених гетьману Мазепі, пересувна виставка Харківського історичного музею, презентація книжкової продукції тощо. 

 

Відкриття самого фестивалю відбудеться о 15.00 на місцевому стадіоні, а відкриття й освячення пам'ятника І. Мазепі заплановано на 18.00 (за київським часом).

Пам'ятник авторства скульптора С. Гурбанова уже встановлений на пагорбі в Коломаку.

О 20.30 на місцевому стадіоні розпочнеться прем'єра опери "Мазепа", в якій буде задіяно більше 200 артистів та обслуговуючого персоналу.

Організатори фестивалю подбали й про додаткове автобусне сполучення між Харковом та Коломаком. Також о 12.00 з Південного залізничного вокзалу Харкова до станції Коломак буде відправлятися додатковий дизель-потяг, яким можна буде дістатися й назад, до Харкова (виїзд о 23.30).

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.