На Чернігівщині знайшли давньоруський курган і городище Х сторіччя. ФОТО

Під час розкопок у селищі Морівськ Козелецького району Чернігівщини археологи натрапили на давньоруський курган та городище Х сторіччя.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив старший викладач кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка В'ячеслав Скороход, передає Insider.
Фото: В'ячеслав Скороход
У ХVIII - ХІХ ст. на Дитинці стояла дерев'яна церква Святого Миколая, навколо якої сформувався цвинтар. Отримані матеріали ХІІ - ХVII ст. В одній із садиб експедицією сфотографованого курган давньоруського часу, що зберігся до наших днів.

Вчений повідомив, що у квітні - травні цього року було обстежено і прошурфовано с. Морівськ (літописний Моровійськ) та його околиці. Роботи велися на дитинці та посадах давньоруського міста ХІІ ст., що у ХVI - XVII ст. було фортецею на кордоні "московського царства" і Речі Посполитої.

Фото: В'ячеслав Скороход

"Сенсаційним відкриттям стала знахідка городища Х ст. у південній частині селища. Експедицією був закладений шурф, що потрапив у тіло валу, та зібраний підйомний матеріал. Нововиявлене городище було попередником літописного Моровійська, що у ХІІ ст. був перенесений на північний мис в результаті зміни русла р. Десни", - зазначив Скороход.

Також на околицях Седнева експедиція працювала на поселенні Орешня 2 та в ур. Трифонівщина, де другий рік поспіль досліджується городище ХІV - ХV ст. За результатами розкопок виявлено, що городище було збудовано на місті поселення Х ст. і слугувало схованкою.

В розкопі було виявлено залишки згорілих дерев'яних конструкцій, численні фрагменти кераміки та печини, кісток тварин, індивідуальні знахідки. Серед знахідок можна виділити ординську та литовську монети ХV ст., залізні пластини від ординського панцира, кольчужне кільце, арбалетний болт, ремінні та підпружні пряжки, уламки прикрас тощо.

На поселенні Орешня 2 було досліджено ділянку господарського двору Х ст. із трьома зерновими ямами. 

Фото: В'ячеслав Скороход

Крім того на садибі І.Маземи в ур. Гончарівка виявлено фрагмент фундаменту, раніше невідомої споруди ХVІІ ст. Неподалік Гончарівки, на терасі р. Сейм виявлено житлову споруду початку ХVIII ст., що загинула у пожежі. 

Були проведені дослідження на терасі в ур. Горбанівка, де окрім культурних шарів козацької доби, було виявлено поселення VIII ст. волинцівської археологічної культури.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.