АНОНС: У Києві обговорять спадщину держав, які виникли на руїнах Російської імперії

23–24 вересня в Києві відбудеться конференція "Правова та інституціональна спадщина держав, що виникли на руїнах Російської імперії".

Даний захід проходитиме в рамках циклу конференцій та дискусій "Падіння Імперії", присвячених століттю відродження незалежності держав, які виникли на руїнах Російської Імперії.

Програма конференції

23 вересня 2017 р.

10:00–10:20 – відкриття конференції

Вітальне слово – Маріуш Патеї, Олесь Шевченко

Секція "Відродження України та боротьба за незалежність"

10:25–10:55 проф. Ігор Ілюшин "Вплив союзу Пілсудський-Петлюра 1920 р. на східну (національну) політику міжвоєнної Польщі".

11:00–11:45 Обговорення

11:45–12:10 Кава-брейк

Секція "Прагнення кримських татар до незалежність – Кримська народна республіка"

12:10–12:35 Гульнара Абдулаева "Кримський уряд Сулеймана Сулькевича. Взаємини з Польщею".

12:35–12:50 д-р Андрій Іванець "Кримськотатарська революція у 1917 початок 1918 року: її цілі,учасники, рушійні сили та результати".

12:50–13:15 д-р Тимур Куршутов "Польсько-кримськотатарські зв’язки у міжвоєнний період (1918-1939 гг.)".

13:15–13:40 д-р Наріман Сеітягяев "Провідні ідей та причини поразки кримських татар боротьби за національну державність у 1917–1918 рр.".

13:40–14:10 д-р хаб. Здзіслав Янечек "Польських шлях до незалежності підчас Першої світової війни та відродження Польської держави".

14:10 – 14:30 Обговорення. Ведучі Олесь Шевченко, Ядвіга Хмелевська.

14:30 –15:30 Обід.

15:30–16:00  д-р Маріуш Патеї "Економічні підвалини регіональної співпраці у дослідженнях батьків-засновників ІІ Речі Посполитої та УНР"

16:00–17:00 Обговорення та завершення першого дня конференції

24 вересня 2017 р.

10:00–10:30 Олена Семеняка "Адріатично-Балто-Чорноморська інтеграція: від незалежності до суверенітету"

10:30–11:00 Обговорення

11:00–12:00 Дискусія про співпрацю народів у боротьбі з радянською Росією. Модератори: Маріуш Патеї, Сінавер Кадиров.

12:00 – 12:30 Перерва

12:30–13:30 Загальна дискусія. Модератори: Олесь Шевченко, Діана Бідочко, Петро Хлебович, Ядвіга Хмелевська,Сінавер Кадиров.

13:30–14:00 д-р Олеся Радишевська "Сто років по тому, співпраця та інспірації у сфері права та інституційного розвитку"

14:00–14:20 д-р Євгеній Білоножко "Права національних меншин в Україні: Грушевський, Скоропадський, Петлюра"

14:20–14:40 Обговорення

14:40–15:30 Підбиття підсумків конференції.

Місце проведення: Інститут історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4 (6 поверх).

Організатор: Фонд "Незалежності" й Міністерство закордонних справ Республіки Польща.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.