"Україна сьогодні стає прикладом того, як відкривати архіви КГБ", — експерти Східного партнерства

Самвел Мартіросян, медіаексперт, Вірменія: "Вірменія знесла всі пам’ятники Леніну ще в 90-х. Комітет держбезпеки (КГБ) вчасно сказав, що переходить на сторону нової влади. Питання відкриття архівів Вірменія розглядала більше в контексті люстрації, але поки у нас архіви закриті. Всі бояться, що буде багато скандалів, адже Вірменія маленька країна, де всі одне одного знають. Однак для істориків, політологів чи аналітиків важливо мати доступ до архівів, вони мусять бути відкритими для них".

Дмитро Дрозд, історик-архівіст, Білорусь: "Леніни у нас не тільки не падають, але навпаки — з’являються нові. Також є нові пам’ятники Сталіну. Під Мінськом створили музей "Лінія Сталіна", є вулиці Сталіна. У школі міліції стоїть пам’ятник Дзержинського. У таких умовах не може бути й мови про відкриття документів. Історикам в Білорусі немає перспектив займатись темою 20-го століття — такі теми держава не підтримує".

Ігор Кашу, Директор Центру дослідження тоталітаризму, історії та філософії Молдавського Держуніверситету, Молдова: "Ми, де-факто, почали декомунізацію та відкриття архівів ще у 2010 році, коли створили Комісію з вивчення та оцінки комуністичного тоталітарного режиму при Президентові Молдови. Архіви КГБ у нас чомусь знаходяться у партійному архіві, а не в архіві Служби безпеки. Ми знайшли багато важливих документів, зокрема, про голод у Молдові та Бессарабії 1946-1947 рр. "Особлива папка" міністра свідчила про 152 випадки канібалізму — критерію, який говорить про останню стадію голоду.

Відкривати ці документи дуже важливо для здоров’я суспільства. Це не просто минуле, адже, за словами англійського історика, історія для суспільства — це як психоаналіз для індивідуума. Ми можемо стати здоровими, тільки якщо ще раз пройдемо через те, через що проходили наші предки та звільнимось від цього.

В Україні не просто відкрили архіви, але опублікували інформацію, які фонди є і що у них можна шукати. Ми припускаємо, що у нас теж можуть бути такі фонди, але поки не знаємо, де їх дістати. Україна сьогодні стає прикладом того, як відкривати архіви КГБ".

Рафік Рамаханов, архів Служби безпеки Азербайджану: "З комуністами ми покінчили ще в 90-х. Тоді люди спалювали свої партквитки та зносили пам’ятники Леніну. Навіть в архіві їх не лишилось. Однак до документації КГБ — тільки частковий доступ. Залишилось багато секретної інформації: про агентів, сексотів, та, що з грифом "секретно". Жертви репресій та їх родичі мають право ознайомитись зі своїми справами, але для цього вони мусять надати відповідні документи, які підтверджують родинний зв’язок. Ці запити розглядає спеціальна експертна рада. Про повне відкриття архівів мова не йде.

Україна проробила непосильну роботу перш, ніж відкривати архіви: інформаційні кампанії, роботи з фокус-групами, опитування експертів. Це позитивний приклад служіння народу для відновлення правди".

Іраклій Хвадагіані, грузинська дослідницька лабораторія "SovLab": "У нас майже немає такого, щоб досліднику відкрито відмовляли у доступі до справ. Відкриття архівів формально відбулось після Революції троянд. Однак, якщо справу видавати не хочуть, використовують дві формули: згоріло або віднесли до Росії. Справа в тому, що частина архівів КГБ у Грузії згоріло в 90-х, а ще частину вивезли у Смоленськ. Окрім іншого серед істориків ця тема не дуже популярна — здебільшого такі документи запитують іноземні дослідники, що приїжджають до Грузії.

Роботу в архівах унеможливлюють ще неймовірні ціни. Вартість копіювання однієї сторінки документи — 1,50 євро. Уявіть собі, скільки треба витратити коштів, щоб написати одну маленьку наукову статтю. Те, що в Україні можна безкоштовно знімати копії документів, насправді вражає".

Протягом 21-22 вересня у Києві проходив семінар "Відкритий доступ до архівів КГБ: український досвід для країн Східного партнерства", який організував Центр досліджень визвольного руху за підтримки Чеського посольства в Україні. Два дні українські експерти розповідали, як зробити архіви комуністичних спецслужб відкритими, яких ризиків слід уникати та як проговорювати те, про що йдеться в документах КГБ.

Нагадаємо, що у квітні 2015 року Верховна Рада проголосувала за "пакет декомунізаційних законів", серед яких закон "Про доступ до архівів комуністичних спецслужб з 1917 по 1991 р". Сьогодні в Україні одне з найліберальніших законодавств по доступу серед інших пострадянських країн: дослідники можуть безкоштовно знайомитись з архівними справами, знімати копії та вільно розповсюджувати інформацію.

"Східне партнерство" — політика Європейського союзу, яка має на меті зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС. Учасниками Східного партнерства є Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна.