У Харкові відновили меморіальну дошку українському льотчику – герою Азербайджану

22 вересня в Харкові відновили меморіальну дошку українському льотчику Віктору Серьогіну – Національному героєві Азербайджану.

Про це повідомляє  сайт Харківського обласного товариства азербайджансько-української дружби "Достлуг".

Уперше дошку відкрили 2004 року на будинку, де проживав Серьогін. У квітні 2017 року її розбили вандали. Автор обох меморіальних дошок – народний художник України, член Правління товариства  "Достлуг" Сейфаддін Гурбанов.

 Фото: azconsulate.com.ua

На відкритті відновленого знака були присутні: Надзвичайний і Повноважений посол Азербайджанської Респубілки в Україні Азер Худієв, Почесний консул Азербайджанської Респубілки Афган Салманов, представник Харківської міської ради Борис Бутирін, автор дошки Сейфаддін Гурбанов і донька В. Серьогіна Оксана.

Напис на меморіальній дошці 

Віктор Васильович Серьогін (1944 – 1992) – пілот першого класу, командир цивільного вертольота Мі-8, який загинув, рятуючи цивільних мешканців під час Нагірно-Карабахського конфлікту 28 січня 1992 року. Народився в Тбілісі (Грузія), в 1986 році закінчив Кременчуцьке льотне училище й одержав спрямування в Азербайджан.

Віктор Серьогін. Фото: swhs.az

Його екіпаж вивіз сотні дітей із зони бойових дій. 28 січня в гелікоптер, який перевозив 47 пасажирів, влучила ракета ЗРК "Стінгер", запущена з позицій вірменських військ. Серьогін відвів охоплений вогнем вертоліт від житлових кварталів міста Шуша, чим урятував багатьох його мешканців ціною життя екіпажу й пасажирів. Похований на Алеї шахідів у Баку.

У 1992 році президент Азербайджанської Республіки своїм указом надав Віктору Серьогіну звання Національного героя Азербайджану.

Як повідомлялося, відомі українці закликали мера Києва Віталія Кличка перейменувати вулицю Тверську на вулицію Єжи Ґедройця.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.