У Львові українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи

На території колишнього цвинтаря на Збоїщах у Львові українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи задля перепоховання останків солдатів Війська Польського.

Про це йдеться на сайті Міністерства культури та стратегічних комунікацій.

Роботи проходять у межах двосторонньої співпраці, спрямованої на спільне осмислення історичних подій. 

"Пам'ять про жертв Другої світової війни — це не лише про минуле, це про наші сьогоднішні цінності: гідність, взаємну повагу, здатність до діалогу. Українсько-польська співпраця — це приклад того, як спільні зусилля допомагають обом народам відновлювати історичну пам'ять і справедливість", — зазначив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Андрій Наджос.

Воїни загинули у 1939 році під час оборони Львова від німецького війська. Вони були представниками різних національностей. Цвинтар проіснував до 1960-х років, а остаточно був ліквідований у 1987-му. У 1990-х роках був встановлений символічний дерев'яний хрест із написом польською: "Жовнірам польського війська, полеглим в обороні Вітчизни у вересні 1939 р."

Ексгумаційні роботи триватимуть до 30 серпня.

Нагадаємо, що у травні завершили ексгумаційні роботи в селі Пужники на Тернопільщині. У результаті робіт виявили останки 42 осіб.

 

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.