У Львові українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи

На території колишнього цвинтаря на Збоїщах у Львові українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи задля перепоховання останків солдатів Війська Польського.

Про це йдеться на сайті Міністерства культури та стратегічних комунікацій.

Роботи проходять у межах двосторонньої співпраці, спрямованої на спільне осмислення історичних подій. 

"Пам'ять про жертв Другої світової війни — це не лише про минуле, це про наші сьогоднішні цінності: гідність, взаємну повагу, здатність до діалогу. Українсько-польська співпраця — це приклад того, як спільні зусилля допомагають обом народам відновлювати історичну пам'ять і справедливість", — зазначив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Андрій Наджос.

Воїни загинули у 1939 році під час оборони Львова від німецького війська. Вони були представниками різних національностей. Цвинтар проіснував до 1960-х років, а остаточно був ліквідований у 1987-му. У 1990-х роках був встановлений символічний дерев'яний хрест із написом польською: "Жовнірам польського війська, полеглим в обороні Вітчизни у вересні 1939 р."

Ексгумаційні роботи триватимуть до 30 серпня.

Нагадаємо, що у травні завершили ексгумаційні роботи в селі Пужники на Тернопільщині. У результаті робіт виявили останки 42 осіб.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.