Тверську – на Ґедройця. Відомі українці закликають Кличка перейменувати вулицю

Від київського міського голови вимагають нових перейменувань. Із таким закликом до Віталія Кличка звернулася група інтелектуалів, літераторів, журналістів, істориків і дипломатів.

"Підтримуючи ініціативу Українсько-польського форуму партнерства, звертаємося із пропозицією перейменувати вулицю Тверську у місті Києві на честь видатного європейського інтелектуала і великого друга України Єжи Ґедройця. Ця вулиця з’єднує дві інші, що пов’язані із іменами людей, які однаково важливі як для польської, так і для української культур: Казимира Малевича та Івана Павла ІІ," - ідеться у зверненні.   

Єжи Ґедройць десятиліттями просував постулат "Без незалежної України не буде вільної Польщі". Постать Ґедройця стала наріжним каменем східної політики незалежної Польщі після падіння комуністичної системи.

Паризький часопис "Культура", засновником і редактором якої був Єжи Ґедройць, став непідцензурною трибуною для багатьох українських інтелектуалів. Серед його авторів були Євген Маланюк, Богдан Осадчук, Борис Левицький, Юрій Шевельов. 

Єжи Ґедройць (праворуч) разом із постійним автором "Культури" Юзефом Чапським. Більше - у тексті професора Юрія Шаповала "Пан Редактор. Єжи Ґєдройць та його спадщина" 

Ґедройцю належить визначення "Розстріляне відродження", яке спочатку з’явилося як назва виданої "Культурою" антології української літератури 1920-х років, що була укладена Юрієм Лавріненком.

"У часи нової Холодної війни, розв’язаної Кремлем проти України та решти вільного світу, і певних труднощів в польсько-українських відносинах лишається констатувати: нам бракує Ґедройця в нашому житті!"

Заклик перейменувати столичну вулицю на честь Ґедройця підтримала на своєму засіданні 19 вересня ініціатива "Першого грудня".

Звернення до київського міського голови підписали:

Іван Васюник, віце-прем’єр-міністр України (2007-2010)

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті

Оля Гнатюк, професор НаУКМА, Український ПЕН-центр

Ярослав Грицак, професор Українського католицького університету

Євген Захаров, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", голова Харківської правозахисної групи

Леонід Зашкільняк, історик, професор ЛНУ ім. Івана Франка

Олександр Зінченко, редактор проекту "Історична правда", ведучий програми "Розсекречена історія", UA:Перший,

Йосиф Зісельс, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", правозахисник

Вахтанг Кіпіані, головний редактор проекту "Історична правда"

Оксана Кісь, історикиня, НАН України

Микола Княжицький, народний депутат України, голова комітету з питань культури Верховної Ради України

Галина Крук, віце-президент Українського ПЕН-центру

Андрій Курков, письменник, Український ПЕН-центр

Данило Лубківський, заступник міністра закордонних справ України (2014)

Юрій Макаров, публіцист, письменник, телеведучий, UA:Перший

Олексій Панич, філософ, перекладач, Український ПЕН-центр

Всеволод Речицький, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", правник

Микола Рябчук, президент Українського ПЕН-центру

Наталка Римська, редакторка, Інститут Адама Міцкевича (Варшава),

Вадим Скуратівський, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", історик

Олена Стяжкіна, історик, літераторка, Український ПЕН-центр

Ганна Тригуб, редактор часопису "Український тиждень"

Леонід Фінберг, головний редактор видавництва "Дух і Літера"

Юрій Шаповал, історик, професор, НАН України

Ярослав Яцків, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.