АНОНС: Домашня вечірка в домі Грушевських

30 вересня розпочинається свято з нагоди Дня народження Михайла Грушевського. Ці дні гімназист, студент, професор, академік Грушевський полюбляв відзначати в родинному затишку, тихому й милому товаристві.

"Сегодня мині скінчилося 22 роки; я зранку став пригадувати своє минуле, як воно забулося… День скінчився, рік почався...", — писав Михайло Грушевський у своєму університетському щоденнику 17 вересня 1888 року.

Із року в рік ці нотатки були подібними. Коли виповнилося сорок років, і сам здивувався, як давніше мріяв на цей час "обробитися", закінчити "Історію України-Руси" й взятися за мемуари. Та робота заповнювала весь життєвий простір професора...

Виглядає, що цей день був для історика моментом відліку часу, споминів та задумів на майбутнє. Виглядає, що для нього це був звичайнісінький день у році, коли не було місця для гамірних свят та пишних вечірок.

Відмінним був ювілейний 1926-й: 60-ліття від Дня народження та 40 років від початку літературно-наукової праці. Сучасники відзначали, що подібного свята української науки Київ іще не бачив.

Михайло Грушевський, 1926 рік

Ініціаторами гучних урочистостей стали учні історика. Сам він, хоча й не прагнув публічного вшанування, був неабияк зворушений.

З повсякденням академіка, підготовкою та проведенням ювілею гості Музею познайомляться з розповідей головних героїв театралізованої екскурсії "Позаочі": хатньої робітниці Теклі та двірника Петра Пилюченка, які знають усе....

Екскурсія розпочнеться о 18.00, а о 19.00, в продовження вечора, пропонуємо поринути у чарівний світ музики, прямуючи за квартетом QuadArt. На Вас чекає коловорот варіацій, покликаних побудувати місток між подіями, що вже стали історією, та сьогоденням. 

Камерність і затишок нашого свята вплітаються в традиції Дому Грушевських, його меморіальної аури. 

30 вересня, субота, 18.00

Місце: Музей Михайла Грушевського в Києві (вул. Паньківська, 9).

Попередній продаж квитків за адресою: вул. Паньківська, 9 з 10.00 до 17.00. Вартість 80 грн. Кількість місць обмежена.

Телефон для довідок: 044 288 28 82. 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.