АНОНС: Як Чорнобиль прискорив крах СРСР

Дискусійний клуб Національного музею "Чорнобиль" запрошує на розмову з істориком Олександром Зінченком та письменником Сергієм Мирним.

Радянський Союз розпався через 5 років після вибуху реактора Чорнобильської АЕС. Але "після" не обов'язково "через". Може, ця промислова аварія – просто одна в переліку багатьох подібних в останні роки СРСР? Чи навпаки – катастрофа стала однією з вирішальних подій, що зруйнували СРСР?

Як вплинув чорнобильський досвід на суспільні настрої? На тогочасну українську владу та на її опонентів? Як наслідки Чорнобиля вплинули на проголошення Україною незалежності?

Чи відчутний був чорнобильський вплив у подальші місяці, що завершилися підписанням у грудні 1991 року Біловезьких угод, які остаточно зафіксували: "СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування"?

На першому засіданні новоствореного дискусійного клубу Національного музею "Чорнобиль" ці питання будуть обговорювати:

- гість клубу, історик та журналіст Олександр Зінченко,

- ведучий клубу, письменник і науковець Сергій Мирний.

Олександр Зінченко є автором сценарію документального телесеріалу "Колапс: Як українці зруйнували імперію зла", номінованого на Шевченківську премію, та однойменної книги.

Постійний автор та співзасновник найпопулярнішого сайту про українське минуле "Історична правда", автор та ведучий історичних проєктів Суспільного мовлення, які виходять в ефірі каналів UA:Перший, UA:Крим, UA:Культура та інших.

Консультував проект "Великі Українці" на телеканалі "Інтер" у 2007-2008 роках. Автор сценарію документального телесеріалу "Голодомор. Літописці" (2023).

Сергій Мирний – письменник, дослідник Чорнобиля, науковий співробітник Національного музею "Чорнобиль", співзасновник Чорнобильського університету, учасник ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та подій, що привели до розпаду Радянського Союзу.

Партнером Музею у цьому проєкті є Чорнобильський університет.

Коли: 25 квітня 18.30.

Де: м. Київ, пров. Хорива, 1

Вхід вільний.

 

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.