На Львівщині перепоховали останки військових трьох армій Першої світової війни

У селі Нижня Рожанка Сколівського району Львівської області відбулося перепоховання 91 останку військовиків, які загинули в Карпатах у роки Першої світової війни.

Невідомі санітарні поховання були виявлені працівниками меморіально-пошукового підприємства "Доля", що при Львівській обласні раді, в 2016-2017 роках, повідомляє ІА ZIK.

За віднайденими артефактами пошуковці визначили, що серед полеглих найбільше вояків кайзерівської армії Німецької імперії, а також військових Австро-Угорської та Російської імперій.

 

У церемонії перепоховання взяли участь гості з Німеччини, зокрема керівник юридичного та консульського відділу посольства ФРН в Україні Єнс Крауз-Массе та представники Німецької народної спілки догляду за військовими похованнями.

Українську сторону представляли відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, директор КП ЛОР "Доля" Святослав Шеремета, представники Сколівської районної влади та Славської ОТГ, пошуковці КП ЛОР "Доля" та велелюдна громадськість села Нижня Рожанка.

Фото: ZIK

Як зазначив у коментарях Святослав Шеремета, завдяки кропітким старанням пошуковців підприємства "Доля" упродовж двох років було віднайдено майже сотню останків солдатів та офіцерів, які полягли на Карпатських хребтах в період Першої світової війни.

Фото: ZIK

"Ось і ще 91 вояк отримав довгоочікувану заупокійну молитву у цей благословенний Богом сонячний день. Сьогодні полеглих в Карпатах воїнів за християнським звичаєм та з військовими почестями перепоховано на збірному меморіальному цвинтарі в селі Нижня Рожанка. Пошуковці КП "Доля" й надалі продовжуватимуть роботи з виявлення невідомих поховань", – зазначив Святослав Шеремета. 

Фото: ZIK

Як повідомлялося, у Санкт-Петербурзі під час будівництва дорожної розв’язки в Пушкінському районі частково зруйнували офіційне військове поховання.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.