Під час будівництва дороги в Петербурзі частково зруйнували військове поховання. ФОТО

У Санкт-Петербурзі під час будівництва дорожної розв’язки в Пушкінському районі частково зруйнували офіційне військове поховання.

Площа конгломерату з біля 100 могил складає гектар, пише сайт "Такие дела". Як повідомив місцевий історик Олександр Скробач, влада знала про брастьку могилу, однак, попри це, видала дозвіл на роботи.

За словами Скробача, що також очолює пошуковий загін, під час земляних робіт за допомогою бульдозера будівельники наткнулися на рештки бійців. Чатсину останків забрав на експертизу Слідчий комітет РФ, а доля інших невідома.

Фото: Олександр Скробач 

У даний час будівництво продовжується, незважаючи на виявлене поховання. Захистом кладовища, за словами історика й пошуковця, займаються Пушкінський військкомат і культурний сектор з увіковічнення пам’яті загиблих захисників Вітчизни, а також волонтери.

"Тим, хто будує, це все одно, — бідкається Скробач. — Це справа кричуща… З’ясовується, що у будівельників немає ані проекту, ані дозволу на роботи – тільки дозвіл на встановлення паркану. Вони кажуть, що захоронень немає взагалі, а коли ми показуємо документи від військкомату про захоронення, заявляють, що ці документи сфальсифіковані".

План будівництва поверх плану кладовища. Жовтим кольором позначене те місце, яке буде зруйноване. Фото: Олександр Скробач 

Працівник військового комісаріату Пушкінського і Колпінського районів Санкт-Петербурга Ігор Ткачук повідомив, що на нараді, яка відбулася в адміністрації Пушкінського району, не було пред’явлено документів на будівництво дороги.

"На сьогоднішній день ніхто не бачив дозволу, виданого державним центром експертизи і контроля Санкт-Петербурга на проведення земляних робіт", — сказав Ткачук.

Депутат Законодавчих зборів Санкт-Петербурга Борис Вишневський спрямував губернатору Георгію Полтавченку звернення з проханням зупинити роботи. Депутат запропонував владі змінити проект траси у випадку, якщо інформація про поховання підтвердиться.

Влада міста і району поки ніяк офіційно не прокоментували ситуацію.

Як повідомлялося, у Львові завершили ексгумацію тіл 175 німецьких солдатів Другої світової війни.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.