В окупованому Криму Путін відкрив пам'ятник російському царю. ФОТО

Президент РФ Володимир Путін взяв участь у відкритті пам'ятника російському імператору Олександру III, яке відбулося у парку Лівадійського палацу-музею в Ялті.

Як повідомляє "Українська правда" з посиланням на РИА "Новости Крым", відкриття пам'ятника відбулося у суботу, 18 листопада, хоча встановлено його було ще у жовтні на місці, де раніше розташовувався Малий палац. У робочому кабінеті Малого Лівадійського палацу Олександр III помер 20 жовтня 1894 року.

Пам'ятник виконано з бронзи: імператор зображений, сидячи на зрубі дерева та спираючись на шаблю. На постаменті викарбувано фраза Олександра III: "У Росії лише два союзники- її армія і флот".

Фото: РІА "НОВОСТИ. КРЫМ"

У вітальній промові Путін назвав Олександра III "видатним державним діячем, людиною сильного характеру, мужності і незламності волі", заявив про заслуги імператора і згадав, що при Олександрі III почалося "якісне переозброєння російської армії" і було реалізовано масштабні кораблебудівні проекти, у т.ч. для Чорноморського флоту.

"Олександр III вважав, що сильна, суверенна, самостійна держава має опиратися не лише на економічну та військову могутність, але і на традиції, що для великого народа важливо зберегти самобутність, а рух вперед неможливий без поваги до своєї історії, культури та духовних цінностей", - заявив Путін, повідомляється на сайті Кремля.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.