Онлайн з’явилась інформація про мешканців Волині 1920-30-х років

Нещодавно на польському сайті "Шукай в архівах" з’явились нові документи, що стосуються міста Луцька, Волинської області та її мешканців міжвоєнного періоду.

Зокрема на сайті можна переглянути цікаві документи, що стосуються ув’язнених Луцької тюрми в 1939 році, які були засуджені за комуністичну діяльність, пише "ВолиньPost". 

Для здійснення пошуку варто вказати прізвище, населений пункт чи парафію. Мова пошуку: польська, англійська, німецька. "Шукай в архівах" забезпечує онлайн доступ користувачів до архівних даних системи, документів та оцифровані копії.

У вільному доступі перебувають журнали повітового коменданта державної поліції в Луцьку, що стосується роботи слідчого, арештів, канцелярської роботи, дорожних положень, інструкція про поведінку при проходженні через польсько-радянський кордон (1934-1936 рр.). 

 Фотографії із особових справ волинян із сайта "Шукай в архівах" 
 

Можемо ознайомитись із інформацією про кримінальну злочинність на території Волинського воєводства. Доступні протоколи, записки розслідувань, подання, кореспонденція за період 1938-1939 рр.

В алфавітному списку перераховані особи, які були затримані на території Волинського воєводства, за приналежність до Комуністичної партії Західної України в 1939 році. Судові вироки проти осіб з території Волинського воєводства, які були обвинувачені за антидержавну діяльність. 

На інтернет-сторінці є перелік осіб, заарештованих на території Волинського воєводства, які були звинувачені в 1939 році за приналежність до ОУН. Справи містять особисту інформацію, фотографії, документи. 

 Лист слідчого управління поліції в Луцьку до головного командування поліції з приводу звільнення з ув'язнення українця Івана Оксенчука з м. Олика, що в сучасній Волинській області

Доступні списки осіб, підозрюваних у намірі перетину кордону з СРСР. Справи містять їх паспорти, військові документи, заяви, запитальники, дактилоскопічні листки, замітки, фотографії, кореспонденцію.

Цікавою є також інформація про фальшування грошей на території Волинського воєводства, щодо цього представлені протоколи розслідувань, кореспонденція та фотографії за 1930-ті роки.

Додаємо фотографії із особистих справ волинян із сайту "Шукай в архівах".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.