У польському Щецині демонтували пам'ятник подяки Червоній армії

У центрі польського Щецина повністю розібрали пам’ятник подяки радянській армії.

Про це повідомили у міській адміністрації Щецина, передає "Українська правда" з поисланням на Polskie Radio.

Протягом найближчих декількох днів демонтують також цоколь.

"З середи триває розбір пам’ятника. Нині демонтовано колону, протягом найближчих днів буде розібрано фундамент монумент", - сказала речниця міської адміністрації Щецина Сильвія Циза-Сломська.

Вона додала, що "під час демонтажу забезпечили барельєфи та частини скульптури".

Міська влада сповістила, що фігурні композиції та герби міст у 2018 році будуть виставлені у південно-східній воєнній частині Центрального цвинтаря у Щецині. На місці буде також інформація про історію пам’ятника.

Щецинська архітектонічна майстерня Archaid у березні виграла конкурс на облаштування площі, на якій нині стоїть пам’ятник.

"Після ремонту це буде простір для жителів міста з лавками та зеленими насадженнями, Також там проводитимуть виставки та заходи. Це буде продовження Квіткової алеї", - додала Циза-Сломська.

Влада Щецина планує також розібрати ще один радянський монумент - Пам’ятник тим, хто підкорив Щецин. Однак термін його демонтажу поки не вибрано.

Нагадаємо, 21 жовтня у Польщі набув чинності закон про заборону пропаганди комунізму чи іншого тоталітарного устрою. Він передбачає знесення пам’ятників та пам’ятних знаків, які віддають шану комунізму.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.