У Львові презентували фотоальбом УПА на 6 тисяч світлин. ФОТО

15 січня 2018 р. з нагоди 75-річчя створення УПА відбулася презентація фотолітопису "Українська Повстанська Армія 1942–1954".

Про це написала на своїй сторінці у "Фейсбуці" Всеукраїнська правозахисна організація імені Василя Стуса, що є одним із ініціаторів видання.

Також до видання долучилися: Мистецький Фонд імені Короля Данила, Благодійний фонд "Літопис УПА" імені Володимира Макара та Національна світлинотека "Українська мить".  

 Фото: Меміорал ім. В. Стуса

Фотоальбом висвітлює передумови та основні етапи діяльності ОУН і УПА, боротьбу проти нацистських та комуністичних окупантів. Також в ній окремо представлено героїчну роль жіноцтва у визвольній боротьбі, повстанський побут та символіку УПА. На особливу увагу заслуговують розділи присвячені визначним постатям та ветеранам визвольного руху.
 Фото: Меміорал ім. В. Стуса 

Фотолітопис містить біля 6 тисяч світлин і складається з дев’яти розділів. Передмову до видання написав сотенний УПА Мирослав Симчич-"Кривоніс", а післямову – голова Всеукраїнської правозахисної організації "Меморіал" Степан Кубів.

 Фото: Меміорал ім. В. Стуса 

"Ставши на захист людської гідності та національної свободи, українські повстанці цілком віддали себе самовідданій та безкомпромісній боротьбі за волю України, вони є символом незламності та самопожертви за найвищі духовні та національні ідеали", - йдеться в повідомленні.

 

За словами видавців, цей проект об'єднав досвід більш, як півстолітніх досліджень на тему УПА. Узагальнивши та підсумувавши історичні праці та джерела, автори за допомогою фотоматеріалів представили цілісне бачення і масштаб українського визвольного руху.

Видання дозволить кожному доторкнутися до історії, побачити минуле очима сучасників. Фотоальбом спонукає до переосмислення доленосних для нашого народу історичних подій, до самостійних пошуків та вивчення історії України, рідного краю, своєї родини.

 

За словами керівника проекту Романа Грицькова, фотолітопис вийшов тиражем 3 тисячі примірників за приватні кошти меценатів. Книга не буде доступна для продажу і поширюватиметься лише через бібліотеки. 

Авторами ідеї та керівниками проекту виступили Степан Кубів, Олександр Святоцький, Руслан Стефанчук, Микола Стефанчук та Роман Грицьків. Відповідальним редактором й одним із авторів видання є історик Роман Грицьків. Серед авторського колективу: Іван Патриляк, Микола Посівнич та Олексій Руденко (автор зображень символіки визвольного руху).

Дизайн та макет альбому виконували Федір Поліщук та Сергій Познацанін.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.