АНОНС: Виставку Івана Пішти "Спогади на полотні" про Революцію Гідності відкриють на Майдані

1 лютого Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті та ТЦ GLOBUS презентують мистецький проект Івана Пішти "Спогади на полотні".

Ретроспективна серія живопису "Спогади на полотні" – наново пережиті особисті враження і досвід митця. Для учасників Революції Гідності виставка стане нагодою зануритись у свої спогади, у картинах автора побачити власні пережиті історії. Тим, хто про Майдан знає з чужих вуст – зможуть відчути настрій, з яким українці виборювали власний вибір свого майбутнього.

 

"У червні 2014 року, я намалював першу роботу з серії "Cпогади на полотні". Хотілось віддатися роботі повністю, але не склалося – громадська активність, волонтерство і робота займали майже весь мій час, тож реалізація моїх намірів затягнулася… Сьогодні надворі 2018. Сьогодні я готовий показати те над чим я працював останні роки, але сказати , що проект "Cпогади на полотні" закінчений, я не кваплюсь". – говорить Іван Пішта

Про автора: Іван Пішта – митець з активною громадянською позицією. Професійний художник, від початку Майдану і по сьогодні займається волонтерською діяльністю: більшість коштів, отриманих від продажу своїх картин, йдуть на підтримку армії та на допомогу потребуючим дітям. Роботи Івана Пішти перебувають у приватних колекціях як в Україні, так і закордоном.

Четвер, 1 лютого, 14.00.

Місце: ТЦ GLOBUS 2, виставковий простір на 1 поверсі за монументом Незалежності, Майдан Незалежності, 1, м. Київ.

Організатори та партнери: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті, ТЦ GLOBUS

Довідки та акредитація ЗМІ: прес-служба Музею Революції Гідності: maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95.

Експозицію відкрито для перегляду з 1 до 25 лютого 2018 року щодня з 10:00 до 20:00 без вихідних.

Вхід вільний. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.