АНОНС: Композитор Леонід Грабовський розповість про наслідки тоталітаризму для своєї родини

12 лютого проект "Остання адреса-Україна" запрошує на унікальну зустріч з легендою українського музичного авангарду Леонідом Грабовським.

Під час зустрічі Леонід Олександрович розповість про свою родину, яка була практично знищена радянським терором; про наслідки тоталітарного минулого для України та його думки щодо декомунізації.

 

 

У 1937 році за адресою вулиця Борохова 10 (нині Шота Руставелі), у флігелі проживали його батько Олександр, скрипаль; дядько Сергій, окуліст; та їхня сестра Марія Калашникова.

Через фальшиві доноси їх заарештували, і вони вимушені були визнати себе винними у співпраці із "німецько-фашистським підпіллям". Чотири місяці потому їх всіх стратили. У 1958 році вони були повністю реабілітовані, оскільки ніякого заколоту насправді не існувало. 

Композитор поділиться історією свого життя та відповість на питання слухачів.

Модератор заходу - Тетяна Шептицька, заступник директора національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Понеділок, 12 лютого, 19.00

Адреса: ПеремогаSpace, Київ, бульвар Шевченка, 62.

Вхід вільний за умови реєстраціїhttps://goo.gl/YbHjS3.

Також у цей день, о 12:00, за адресою Шота Руставелі, 10 також відбудеться встановлення трьох табличок родичам Леоніда Олександровича.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.