АНОНС: Композитор Леонід Грабовський розповість про наслідки тоталітаризму для своєї родини

12 лютого проект "Остання адреса-Україна" запрошує на унікальну зустріч з легендою українського музичного авангарду Леонідом Грабовським.

Під час зустрічі Леонід Олександрович розповість про свою родину, яка була практично знищена радянським терором; про наслідки тоталітарного минулого для України та його думки щодо декомунізації.

 

 

У 1937 році за адресою вулиця Борохова 10 (нині Шота Руставелі), у флігелі проживали його батько Олександр, скрипаль; дядько Сергій, окуліст; та їхня сестра Марія Калашникова.

Через фальшиві доноси їх заарештували, і вони вимушені були визнати себе винними у співпраці із "німецько-фашистським підпіллям". Чотири місяці потому їх всіх стратили. У 1958 році вони були повністю реабілітовані, оскільки ніякого заколоту насправді не існувало. 

Композитор поділиться історією свого життя та відповість на питання слухачів.

Модератор заходу - Тетяна Шептицька, заступник директора національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Понеділок, 12 лютого, 19.00

Адреса: ПеремогаSpace, Київ, бульвар Шевченка, 62.

Вхід вільний за умови реєстрації: https://goo.gl/YbHjS3.

Також у цей день, о 12:00, за адресою Шота Руставелі, 10 також відбудеться встановлення трьох табличок родичам Леоніда Олександровича.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.