АНОНС: У Дніпрі буде дискусія та виставка про переслідування кримських татар

13 лютого в Дніпрі відкриють виставку "Доросле кримське дитинство" про переслідування кримських татар.

Передуватиме відкриттю виставки дискусія "Історія і сьогодення: від геноциду кримських татар під час ІІ світової війни до сучасних переслідувань кримськотатарських активістів".

У заході братимуть участь відомі українські, кримськотатарські, єврейські громадські діячі, історики, публіцисти:

Ільмі Умеров, колишній кримський політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу;

- Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому, співавтор книги "Мустафа Джемілєв. Незламний";

Севгіль Мусаєва, головна редакторка видання "Українська Правда", співавторка книги "Мустафа Джемілєв. Незламний";

- Руслан Кац, Радник з політичних та суспільних питань Посольства Канади в Україні.

 

Спікери представлять сучасний стан справ у Криму, презентують книгу про лідера кримських татар "Мустафа Джемілєв. Незламний", а також відкриють фотовиставку із 16 світлин дітей, що залишились без батьків і близьких родичів, яких було ув’язнено за політичними мотивами.

Автор фотографій виставки: журналіст Антон Наумлюк, який докладно висвітлює всі судові процеси, в тому числі на території Криму та спілкується з родинами політв’язнів.

13 лютого, вівторок, 18.00

Місце: центр "Менора", музей "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні", 3 поверх (м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4). 

Організатори: музей "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні", Український інститут вивчення Голокосту "Ткума" та Кримський Дім у Львові  за сприяння Канадського Фонду підтримки місцевих ініціатив.

Вхід вільний. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.