Історична правда – це те, від чого не втечемо – віце-прем'єр Польщі

За словами польського віце-прем'єра Пйотра Ґлінського, перемовини можуть бути складнішими у зв'язку з ухваленим новим законом про ІНП

"16 лютого відбудеться моя зустріч з віце-прем’єром України Павлом Розенком", – поінформував у п’ятницю, 9 лютого, віце-прем’єр, міністр культури Польщі Пйотр Ґлінський. Він додав, що перемовини можуть бути складнішими у зв’язку з ухваленим оновленим законом про Інститут національної пам’яті Польщі, передає "Польське радіо".

Ґлінський, відповідаючи на запитання про те, чи у зв’язку зі змінами до закону про ІНП, що вводить, зокрема, кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів у 1925-1950 роках", майбутні розмови з українцями на тему польським місць пам’яті в Україні залишаються актуальними, відповів: "так, зустріч актуальна".

"16 лютого я маю намір зустрітися з віце-прем’єром України Павлом Розенком. Напевно це будуть перемовини, що можуть бути складнішими у зв’язку з ухваленими змінами до закону. Хочу чітко сказати: історична правда – це те, від чого не втечемо", – заявив польський віце-прем’єр.

Однак він додав, що залишається оптимістом, оскільки офіційна реакція української сторони була стримана.

"Відомо, хто намагається нас поділити і кому важливо, аби ми не могли домовитися. Нехай на це не сподівається. Маємо з Україною спільні інтереси та цінності, що повторили у грудні наші президенти Петро Порошенко та Анджей Дуда. Ми підтримує європейські прагнення України і підтримуємо її у конфлікті з Росією. Вірю, що ми зможемо для нашого спільного добра розв’язати проблеми та розвивати наші взаємовідносини на правді та чутливості", – сказав Ґлінський.

Під час грудневого візиту Анджея Дуди до Харкова та його розмов з президентом Петром Порошенком було домовлено, що врегулюванням напруженої ситуації займеться польсько-українська комісія з історичних питань. Очолити її повинні віце-прем’єри Розенко та Ґлінський.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.