Історична правда – це те, від чого не втечемо – віце-прем'єр Польщі

За словами польського віце-прем'єра Пйотра Ґлінського, перемовини можуть бути складнішими у зв'язку з ухваленим новим законом про ІНП

"16 лютого відбудеться моя зустріч з віце-прем’єром України Павлом Розенком", – поінформував у п’ятницю, 9 лютого, віце-прем’єр, міністр культури Польщі Пйотр Ґлінський. Він додав, що перемовини можуть бути складнішими у зв’язку з ухваленим оновленим законом про Інститут національної пам’яті Польщі, передає "Польське радіо".

Ґлінський, відповідаючи на запитання про те, чи у зв’язку зі змінами до закону про ІНП, що вводить, зокрема, кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів у 1925-1950 роках", майбутні розмови з українцями на тему польським місць пам’яті в Україні залишаються актуальними, відповів: "так, зустріч актуальна".

"16 лютого я маю намір зустрітися з віце-прем’єром України Павлом Розенком. Напевно це будуть перемовини, що можуть бути складнішими у зв’язку з ухваленими змінами до закону. Хочу чітко сказати: історична правда – це те, від чого не втечемо", – заявив польський віце-прем’єр.

Однак він додав, що залишається оптимістом, оскільки офіційна реакція української сторони була стримана.

"Відомо, хто намагається нас поділити і кому важливо, аби ми не могли домовитися. Нехай на це не сподівається. Маємо з Україною спільні інтереси та цінності, що повторили у грудні наші президенти Петро Порошенко та Анджей Дуда. Ми підтримує європейські прагнення України і підтримуємо її у конфлікті з Росією. Вірю, що ми зможемо для нашого спільного добра розв’язати проблеми та розвивати наші взаємовідносини на правді та чутливості", – сказав Ґлінський.

Під час грудневого візиту Анджея Дуди до Харкова та його розмов з президентом Петром Порошенком було домовлено, що врегулюванням напруженої ситуації займеться польсько-українська комісія з історичних питань. Очолити її повинні віце-прем’єри Розенко та Ґлінський.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.