Історична правда – це те, від чого не втечемо – віце-прем'єр Польщі

За словами польського віце-прем'єра Пйотра Ґлінського, перемовини можуть бути складнішими у зв'язку з ухваленим новим законом про ІНП

"16 лютого відбудеться моя зустріч з віце-прем’єром України Павлом Розенком", – поінформував у п’ятницю, 9 лютого, віце-прем’єр, міністр культури Польщі Пйотр Ґлінський. Він додав, що перемовини можуть бути складнішими у зв’язку з ухваленим оновленим законом про Інститут національної пам’яті Польщі, передає "Польське радіо".

Ґлінський, відповідаючи на запитання про те, чи у зв’язку зі змінами до закону про ІНП, що вводить, зокрема, кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів у 1925-1950 роках", майбутні розмови з українцями на тему польським місць пам’яті в Україні залишаються актуальними, відповів: "так, зустріч актуальна".

"16 лютого я маю намір зустрітися з віце-прем’єром України Павлом Розенком. Напевно це будуть перемовини, що можуть бути складнішими у зв’язку з ухваленими змінами до закону. Хочу чітко сказати: історична правда – це те, від чого не втечемо", – заявив польський віце-прем’єр.

Однак він додав, що залишається оптимістом, оскільки офіційна реакція української сторони була стримана.

"Відомо, хто намагається нас поділити і кому важливо, аби ми не могли домовитися. Нехай на це не сподівається. Маємо з Україною спільні інтереси та цінності, що повторили у грудні наші президенти Петро Порошенко та Анджей Дуда. Ми підтримує європейські прагнення України і підтримуємо її у конфлікті з Росією. Вірю, що ми зможемо для нашого спільного добра розв’язати проблеми та розвивати наші взаємовідносини на правді та чутливості", – сказав Ґлінський.

Під час грудневого візиту Анджея Дуди до Харкова та його розмов з президентом Петром Порошенком було домовлено, що врегулюванням напруженої ситуації займеться польсько-українська комісія з історичних питань. Очолити її повинні віце-прем’єри Розенко та Ґлінський.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.