АНОНС: Доповідь "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії"

Що відбувалося у сфері регулювання кількості населення в модерну добу в Російський імперії? Яким чином змінювалися владний, професійний та медичний дискурси Російської імперії в умовах появи жіночого руху, революційних течій та нігілістичного світогляду? На ці та інші питання спробує відповісти доповідь "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії".

Починаючи з другої половини XX століття репродуктивне життя жінки та методи регулювання народжуваності стали предметом пильного інтересу у гуманітаристиці. Мішель Фуко сформулював свою гіпотезу про "біополітику" модерних держав та увагу владного дискурсу до демографії, яку підхопили й багато дослідників та дослідниць жіночої історії. 

Проте яким чином братися до цієї теми, в якій переплелися владний дискурс, розмаїті індивідуальні жіночі досвіди та плинні уявлення про материнство, сексуальність та дитинство? Що відбувалося у сфері регулювання кількості населення в модерну добу в Російський імперії, що мала нібито свій, відмінний від Заходу, sonderweg? 

Яким чином змінювалися владний, професійний та медичний дискурси Російської імперії в умовах появи жіночого руху, революційних течій та нігілістичного світогляду, якими так відома доба fin-de-siecle?

На ці та інші питання спробує відповісти Анна Клименко в доповіді "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії".

16 лютого, п'ятниця, 18.00

Місце: Центр польських та эвропейських студій (підвал 6-го корпусу НаУКМА, Київ, вул. Волоська, 10).

Організатор: кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.