Активісти нагадали про польські злочини проти України перед посольсвом. ФОТО

У середу 14 лютого активісти "Чорного комітету" на приміщенні Консульства Республіки Польща в Києві вивісили "дошку польських злочинів проти України".

Про це повідомляє "Польське радіо".
На ній зображено контури Польщі та України в національних, біло-червоних та синьо-жовтих кольорах. З Польщі до України ведуть стрілки з написами: "окупація, полонізація, пацифікація, операція "Вісла", репресії та концтабори".
Фото: УНІАН 

Інформацію про цей інцидент підтвердив посол Республіки Польща в Києві Ян Пекло. "Перед Консульством з’явилося кілька осіб, вони розвинули цей плакат, сфотографували і швидко зникли", – сказав посол.

За його словами, "коментар – зайвий, акція не мала масового характеру". Як пояснив Ян Пекло, "це, радше, спроби різних груп, що намагаються здобути популярність".

У надісланому Польському пресовому агентству повідомленні організація "Чорний комітет" оголосила, що Польща використовує факт, що Україна перебуває в стані війни. "Постійно нав’язує нам (українцям – Польське пресове агентство) своє бачення нашого законодавства і нашої історії", – мовиться в заяві.

"Польща хоче приписати нам якісь злочини, але ми добре пам’ятаємо її злочини проти України. "Чорний комітет" наголошує: кожен народ має право на своїх героїв і ніхто не має права нав’язувати українцям свою правду. Ми будемо реагувати на будь-які прояви імперіалізму проти України і захищатимемо її суверенітет, якщо на це не здатні офіційні структури", – написав "Чорний комітет".

Як повідомлялося, 9 лютого в м. Ґожув-Велькопольський Любуського воєводства Польщі відкрили таблицю в пам’ять про жертв "волинського злочину".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.