Старовинну статую Венери вилучили з "Фейсбуку" за "порнографію"

Фотографію статуетки оголеної Венери Вілліендорфської з віденського Музею природознавства, якій 30 тис. років, видалила адміністрація соціальної мережі «Фейсбук» як «порнографічний» вміст.

Про це повідомляє The Art Newspaper.

Фігурку раннього кам’яного віку, яка зображує пишнотілу жінку з чітко окресленими статевими органами, знайшли в 1908 році в Австрії поблизу містечка Віллендорфа. Вона відома своїми детальним різьбленням та реалізмом.

Фото: Naturhistorisches Museum Wien

Знімок Венери Віллендорфської опублікувала користувачка Лаура Гіанда (Laura Ghianda). Після видалення фото вона в грудні 2017 року написала допис, який викриває цензуру у "Фейсбуці". Допис зібрав понад 7 тис. поширень.

Природознавчий музей Відня в січні цього року подав прохання адміністрації соцмережі залишити зображення оголеної статуетки. "Ніхто з відвідувачів музею ніколи не скаржився на те, що фігурка гола, — каже генеральний директор Музею Крістіан Кеберль (Christian Koeberl). — Немає підстав закривати Венеру Віллендорфську та приховувати її оголеність як у музеї, так і в соціальних медіа".

Це вже не перший акт цензури "Фейсбуку" проти витворів мистецтва. У 2011 році французький учитель Фредерік Дюран-Байсс (Frédéric Durand-Baïssas) опублікував репродукцію картини Гюстава Курбе "Походження світу" (L’Origine du monde), на якій реалістично зображені жіночі геніталії. Через це його обліковий запис видалили, а сам Дюран-Байсс досі судиться з "Фейсбуком".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.