Готується випуск першого українського науково-популярного журналу про історію

Медіакомпанія "Бурда-Україна" повідомляє про запуск першого номеру науково-популярного журналу "Історія. Новий погляд", який видається за ліцензією британської компанії Immediate media.

Про це інформує "Детектор медіа" з посиланням на прес-службу "Бурда-Україна".

У Великобританії журнал виходить під назвою History Revealed. За повідомленням прес-служби, зміст українського видання складатиметься не тільки з перекладів англомовних статей, але й матеріалів про історію України.

"Співвідношення наших власних матеріалів та перекладів буде залежати від конкретної теми номера та побажань аудиторії, – сказала головний редактор нового видання Олександра Маленко. – Ми перш за все орієнтуємося на вдумливого читача - того, хто ставиться до історії, як до науки, не шукає містичних пояснень соціальним фактам та економічним явищам. Так, "Історія. Новий погляд" – це популярно-наукове видання. Проте від наукового воно відрізняється лише стилістикою мовлення та деякою емоційністю, а ніяк не інтерпретацією фактів".

"Видання цього журналу для нас – це знакова подія. По-перше, йдеться про перше періодичне україномовне медіа за всю історію нашої компанії. По-друге, ми ніколи ще не працювали з історичної тематикою", – розповів генеральний директор медіакомпанії "Бурда-Україна" Андрій Вдовиченко.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.