Польське МЗС закликає українську владу засудити львівський марш

МЗС Польщі занепокоєне антипольським маршем у Львові і сподівається, що українська влада відмежується від поглядів його організаторів.

Про це йдеться в офіційній заяві польського відомства, передає "Європейська правда".

"Міністерство закордонних справ Польщі з стурбованістю відзначило хід демонстрації, організованої Національним корпусом під гаслами "Львів не для польських панів" та "Кому належить Львів", – йдеться у заяві.

Про свою стурбованість відомство дипломатичними каналами повідомило українській стороні.

"МЗС також висловлює занепокоєння з приводу загострення тону заяв деяких політичних кіл України щодо Польщі та поляків. У цьому контексті міністерство висловлює надію на те, що українська влада відмежується від поглядів, представлених організаторами маршу у Львові та пов'язаними з ними колами", – заявили у польському відомстві.

В МЗС Польщі наголошують, що подібні акції здатні призвести до непотрібної напруженості між громадянами обох держав.

"Міністерство закордонних справ ще раз підкреслює свою готовність до подальшого діалогу з правових питань, що витікають з минулого", – йдеться у заяві.

Раніше заступник міністра закордонних справ Бартош Ціхоцький заявив, що Україна відплатила за газ маршем "Львів не для польських панів".

Як відомо, 4 березня праворадикали провели у Львові смолоскипний марш під гаслом "Місто Львів – не для польських панів". Учасники маршу заявили, що хотіли показати, що "Львів є бандерівський", одночасно критикуючи польський закон про Інститут нацпам'яті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.