Польське МЗС закликає українську владу засудити львівський марш

МЗС Польщі занепокоєне антипольським маршем у Львові і сподівається, що українська влада відмежується від поглядів його організаторів.

Про це йдеться в офіційній заяві польського відомства, передає "Європейська правда".

"Міністерство закордонних справ Польщі з стурбованістю відзначило хід демонстрації, організованої Національним корпусом під гаслами "Львів не для польських панів" та "Кому належить Львів", – йдеться у заяві.

Про свою стурбованість відомство дипломатичними каналами повідомило українській стороні.

"МЗС також висловлює занепокоєння з приводу загострення тону заяв деяких політичних кіл України щодо Польщі та поляків. У цьому контексті міністерство висловлює надію на те, що українська влада відмежується від поглядів, представлених організаторами маршу у Львові та пов'язаними з ними колами", – заявили у польському відомстві.

В МЗС Польщі наголошують, що подібні акції здатні призвести до непотрібної напруженості між громадянами обох держав.

"Міністерство закордонних справ ще раз підкреслює свою готовність до подальшого діалогу з правових питань, що витікають з минулого", – йдеться у заяві.

Раніше заступник міністра закордонних справ Бартош Ціхоцький заявив, що Україна відплатила за газ маршем "Львів не для польських панів".

Як відомо, 4 березня праворадикали провели у Львові смолоскипний марш під гаслом "Місто Львів – не для польських панів". Учасники маршу заявили, що хотіли показати, що "Львів є бандерівський", одночасно критикуючи польський закон про Інститут нацпам'яті.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.