Аеропорт "Київ" назвали іменем Ігоря Сікорського

Київська міська рада присвоїла аеропорту "Київ" ім’я авіаконструктора Ігоря Сікорського.

Відповідне рішення депутати прийняли на засіданні 22 березня, інформує "Українська правда" з посиланням на прес-центр КМДА.

Доповідач із цього питання заступник голови КМДА Олексій Резніков зазначив, що було пройдено всі процедури щодо присвоєння аеропорту "Київ" (Жуляни) імені Сікорського.

"Ми маємо згоду трудового колективу, комісія з питань найменувань підтримала цю ініціативу, громадські обговорення пройдені. Три профільні комісії Київради підтримали цей проект рішення", – доповів він.

Відтепер аеропорт носитиме назву КП "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) імені Ігоря Сікорського.

ДОВІДКА:

Ігор Сікорський – видатний авіаконструктор українського походження, засновник компанії Sikorsky Aircraft, автор літаків-велетнів в тому числі Sikorsky S-29-A, конструктор першого в США літака-амфібії.

Навчаючись у Київському політехнічному інституті, спроектував і побудував кілька гелікоптерів, літаків-біпланів. У 1908-1912 роках побудував у Києві 6 моделей літаків і гелікоптер.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.