Вчені розповіли про походження золотого скарбу із Карамболо

Іспанські вчені заявили про те, що загадкові золоті прикраси зі скарбу, який був виявлений недалеко від Севільї, були виготовлені місцевими жителями, а не фінікійцями, як стверджувалося раніше.

Про це повідомляє видання "Багнет".

Скарб із Карамболо. Фото: "Багнет"

Скарб на пагорбі Ель Карамболо був виявлений у 1958 році. Він складається з 21 золотої прикраси ювелірної роботи, загальна вага – близько трьох кілограм. Їх закопали в керамічному горщику, можливо в межах якогось святилища.

Вчені датували скарб з Карамболо періодом 2770-2500 років назад. З моменту знахідки між дослідниками не вщухають суперечки з приводу того, звідки взялися скарби. За однією версією – вони місцевого походження, за іншою – їх привезли фінікійці, які незадовго до цього з'явилися на півострові.

Тепер же вчені з університету Уельви вивчили прикраси з допомогою мас-спектрометра. Також вчені проаналізували співвідношення ізотопів свинцю у сплаві. Різна кількість домішок у сплавах дозволяє приблизно визначити місце походження руди.

І мас-спектрометрії, й ізотопний аналіз показали схожі результати – прикраси з Карамболо були зроблені з місцевого золота, видобутого неподалік. Дослідники припускають, що, можливо, скарби з Карамболо були переплавлені з більш древніх артефактів, які ховали разом з покійними в Валенсіне-де-ла-Консепсьон.

Нагадуємо, що недавно у Греції знайшли візантійський скарб.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.