Локальна історія запустила подкаст про давні міста

Локальна історія запустила новий подкаст “Lifestyle. Давні міста”. Перший цикл присвятили історії княжого Києва у Х-ХІІІ століттях.

Про це йдеться у повідомлення на їхньому сайті.

 

"Це спроба подивитись на життя давніх історичних міст України очима звичайної людини та дати прості відповіді на прості запитання. Як ця людина народжувалась і помирала? Які були можливості кар'єрного росту? Якими були вулиці і будинки, одяг та посуд?", – розповів автор ідеї та ведучий подкасту Павло Нечитайло.

У кожному епізоді слухачі почують коментарі фахових істориків, фрагменти наукових статей, монографій та давніх літописів.

Перший випуск про дитинство у давній столиці: раннє дорослішання, іграшки та закладні дитячі жертви.

У дев'яти епізодах подкасту слухачі дізнаються про те, якими були інтер'єри та екстер'єри тогочасних будинків і дворів, про тонкощі торгівлі, імпорту та експорту княжого Києва, як виглядали офіси ремісників, чим харчувались давні кияни, якою була мода та буденний костюм міщанина у Х-ХІІІ століть.

П'ять випусків готували у співавторстві із багаторічним дослідником київського Подолу, а нині завідувачем сектору археології у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" Сергієм Тараненком.

Також до підготовки програми долучились: завідуючий відділом археології Києва Інституту археології Всеволод Івакін, старша наукова співробітниця відділу біоархеології Інституту археології Олександра Козак, наукова співробітниця відділу археології Києва Аліна Сушко, незалежна дослідниця Леся Ткачук, старший зберігач фондів музею грошей національного банку України Андрій Бойко-Гагарін, археозоолог Михайло Кублій, дигер Кирило Степанець та інші вузькопрофільні фахівці.

Автор та ведучий проєкту Павло Нечитайло є кандидатом історичних наук, членом Спілки археологів України, музикантом, лідером гурту "Пропала Грамота" та учасником дуету "Zapaska".

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.