АНОНС: Подіумна дискусія "235 років першій анексії Криму Росією: передумови і висновки"

19 квітня (8 за ст. ст.) 2018 року виповниться 235-та річниця з часу першої анексії Криму Російською імперією. З цього приводу Ув Києві відбудеться подіумна дискусія "235 років першій анексії Криму Росією: передумови і висновки".

8 квітня 1783 р. російська імператриця Катерина ІІ підписала маніфест "О принятии полуострова Крымского, острова Тамана и всей Кубанской стороны под Российскую Державу", що фактично означало анексію Кримського ханства Російською імперією.

Ліквідація 235 років тому де-юре незалежної держави та наступна її інкорпорація до Російської імперії мала вирішальний вплив на подальший розвиток цього регіону. Політичні, етносоціальні, культурні та демографічні наслідки першої анексії особливо гостро відчуваються саме зараз – після чергової анексії Криму 2014 року вже Російською Федерацією.

Учасники заходу:

Ільмі Умеров – заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу

Володимир Казарін – ректор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, доктор філологічних наук.

Гульнара Бекірова – автор і телеведуча телеканалу ATR, кандидат історичних наук.

Богдан Короленко – начальник відділу аналізу регіональних особливостей та політики національних меншин Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.

19 квітня, 19.00

Місце: ДП "Кримський Дім" (Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9).

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.