АНОНС: Подіумна дискусія "235 років першій анексії Криму Росією: передумови і висновки"

19 квітня (8 за ст. ст.) 2018 року виповниться 235-та річниця з часу першої анексії Криму Російською імперією. З цього приводу Ув Києві відбудеться подіумна дискусія "235 років першій анексії Криму Росією: передумови і висновки".

8 квітня 1783 р. російська імператриця Катерина ІІ підписала маніфест "О принятии полуострова Крымского, острова Тамана и всей Кубанской стороны под Российскую Державу", що фактично означало анексію Кримського ханства Російською імперією.

Ліквідація 235 років тому де-юре незалежної держави та наступна її інкорпорація до Російської імперії мала вирішальний вплив на подальший розвиток цього регіону. Політичні, етносоціальні, культурні та демографічні наслідки першої анексії особливо гостро відчуваються саме зараз – після чергової анексії Криму 2014 року вже Російською Федерацією.

Учасники заходу:

Ільмі Умеров – заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу

Володимир Казарін – ректор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, доктор філологічних наук.

Гульнара Бекірова – автор і телеведуча телеканалу ATR, кандидат історичних наук.

Богдан Короленко – начальник відділу аналізу регіональних особливостей та політики національних меншин Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.

19 квітня, 19.00

Місце: ДП "Кримський Дім" (Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9).

Вхід вільний.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.