АНОНС: Подіумна дискусія "235 років першій анексії Криму Росією: передумови і висновки"

19 квітня (8 за ст. ст.) 2018 року виповниться 235-та річниця з часу першої анексії Криму Російською імперією. З цього приводу Ув Києві відбудеться подіумна дискусія "235 років першій анексії Криму Росією: передумови і висновки".

8 квітня 1783 р. російська імператриця Катерина ІІ підписала маніфест "О принятии полуострова Крымского, острова Тамана и всей Кубанской стороны под Российскую Державу", що фактично означало анексію Кримського ханства Російською імперією.

Ліквідація 235 років тому де-юре незалежної держави та наступна її інкорпорація до Російської імперії мала вирішальний вплив на подальший розвиток цього регіону. Політичні, етносоціальні, культурні та демографічні наслідки першої анексії особливо гостро відчуваються саме зараз – після чергової анексії Криму 2014 року вже Російською Федерацією.

Учасники заходу:

Ільмі Умеров – заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу

Володимир Казарін – ректор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, доктор філологічних наук.

Гульнара Бекірова – автор і телеведуча телеканалу ATR, кандидат історичних наук.

Богдан Короленко – начальник відділу аналізу регіональних особливостей та політики національних меншин Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.

19 квітня, 19.00

Місце: ДП "Кримський Дім" (Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9).

Вхід вільний.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.