АНОНС: Американський музейний експерт зустрінеться з українськими музейниками у Львові

20 квітня Національний музей Революції гідності запрошує на зустріч-дискусію з Елейн Гуріан на тему збереження, інтерпретації та презентації складної історії в музеях.

На зустрічі буде розглянуто виклики, які стоять перед музейними закладами в переосмисленні й представленні складних сторінок історії. Яка роль музеїв у цьому – ретранслювати заполітизовані ідеологеми, поширювати міфи, які існують, або генерувати нові, докопуватися до "правди", висвітлювати позицію однієї сторони чи стати майданчиком для різних поглядів і голосів, бути нейтральними або емоційними у складних ситуаціях суспільної кризи – та як зрештою створити "музей діалогу"?

 

Як музеї справлятимуться з демонстрацією контенту в суспільстві з великою кількістю різних поглядів щодо конкретної теми й у час, коли аудиторія одержує щоразу більший доступ до різних джерел інформації? Чи музейна інтерпретація визнає та виявляє думки, які суперечать їй? Якщо так, то чи допомагає це або, навпаки, чи перешкоджає загальному розумінню теми?

Як музей розрізняє експертів та аматорів? Чи має в музеї бути власний погляд і чи важливіший він за погляди відвідувачів? Про все це зокрема вестиме мову Елейн Гуріан (США), музейний експерт, лектор і тренер, викладач музеології у США, Швеції, Аргентині, Великій Британії та Італії; автор книжки "Цивілізуючи музей".

Захід відбувається у межах проекту "Значущі музеї: у пошуках місця конфліктній історії", покликаного зокрема сприяти українським музейникам у вивченні інноваційних міжнародних практик, критичному переосмисленні власного досвіду й розвиткові сучасних музеологічних підходів при висвітленні складних сторінок історії та запровадженні культури пам’яті.

20 квітня, 18.30

Місце: Центр Митрополита Андрея Шептицького (м. Львів, вул. Козельницька, 4).

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті, Центр митрополита Андрея Шептицького за підтримки Посольства США в Україні та програми академічних обмінів імені Фулбрайта.

Контакти: maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.