АНОНС: Історик розповість про "дволиких Янусів" в Академії наук УРСР

21 квітня провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Оксана Юркова виступить із доповіддю "Академічні Януси": Українські історики – секретні співробітники ГПУ–НКВД (1920–1930-і рр.)"

Серед українських істориків – співробітників Академії наук УРСР (до 1937 р. – Всеукраїнська академія наук) у 1920–1930-і роки було чимало тих, хто в різний час та в результаті різноманітних життєвих колізій пішов на співпрацю – добровільну або вимушену – з органами ГПУ-НКВД.

 

Результати роботи цих "секретних співробітників" – "зведення" та "інформаційні повідомлення" – не так давно стали доступні дослідникам завдяки відкриттю в Україні архівів радянських спецслужб.

Хоча офіційних матеріалів про те, хто з істориків писав доноси на своїх колег і друзів, поки що немає, встановити імена сексотів з великою долею ймовірності можна. Про виявлення імен "академічних Янусів" і пропонує поговорити історик Оксана Юркова.

Лекція відбуватиметься в рамках історичного фестивалю "LEGIO Historica".

21 квітня, 11.00

Місце: головний (Червоний) корпус КНУ ім. Т. Шевченка, історичний факультет (вул.Володимирська, 60,ауд. 349)

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.