АНОНС: Історик розповість про "дволиких Янусів" в Академії наук УРСР

21 квітня провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Оксана Юркова виступить із доповіддю "Академічні Януси": Українські історики – секретні співробітники ГПУ–НКВД (1920–1930-і рр.)"

Серед українських істориків – співробітників Академії наук УРСР (до 1937 р. – Всеукраїнська академія наук) у 1920–1930-і роки було чимало тих, хто в різний час та в результаті різноманітних життєвих колізій пішов на співпрацю – добровільну або вимушену – з органами ГПУ-НКВД.

 

Результати роботи цих "секретних співробітників" – "зведення" та "інформаційні повідомлення" – не так давно стали доступні дослідникам завдяки відкриттю в Україні архівів радянських спецслужб.

Хоча офіційних матеріалів про те, хто з істориків писав доноси на своїх колег і друзів, поки що немає, встановити імена сексотів з великою долею ймовірності можна. Про виявлення імен "академічних Янусів" і пропонує поговорити історик Оксана Юркова.

Лекція відбуватиметься в рамках історичного фестивалю "LEGIO Historica".

21 квітня, 11.00

Місце: головний (Червоний) корпус КНУ ім. Т. Шевченка, історичний факультет (вул.Володимирська, 60,ауд. 349)

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.