In memoriam. Помер один із засновників Товариства Лева Андрій Квятковський

Сьогодні помер Андрій Квятковський — легенда львівської журналістики, один із засновників Товариства Лева і Української галицької партії, редактор "Поступу" і "Збруча", невтомний дослідник нашої історії.

Про це повідомляє Zbruč.
61-річний журналіст протягом 10 днів переніс два інсульти.
Фото: Збруч
Андрій Софронович Квятковський народився 23 лютого 1957 року. Закінчив Поліграфічний інститут у Львові. При першій нагоді кинувся в громадську, тоді за фактом антирадянську діяльність. Фактично ініціював першу масову акцію майбутнього Товариства Лева — відновлення могил на Личаківському цвинтарі.
Відновленням історичної пам'яті займався практично ціле життя: в самвидавчій газеті "Поступі", потім у "Пост-Поступі" , потім —  фрагментами в Києві (СТБ, 5 канал, Вікіпедія etc.), далі — на посаді головного редактора в щоденному "Поступі" і з 2013 року й до останнього — на Zbruči.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.