Вийшло перше комплексне дослідження історії українських болгар у міжвоєнний період

Інститут історї України НАН України видав монографію Юлії Грищенко "Болгари в Україні 1920-х ‒ 1930-х рр.: між національними проектами влади й реаліями життя"

 

Як зазначають в анотації, монографія є першим в українській історіографії комплексним дослідженням історії болгарської етнічної меншини УРСР у 20–30-і рр. ХХ ст.

Авторка розкрила основні тенденції політичного, економічного та культурного розвитку болгарської громади окресленого періоду. 

Вона розглянула етапи реалізації політики болгаризації, розбудови мережі болгарських адміністративно-територіальних одиниць, формування органів влади, міліції та суду в місцях компактного розселення болгар.

Значне місце в ній відведено висвітленню історії системи культурно-освітніх закладів, болгаромовної преси. У контексті згортання політики коренізації аналізуються процеси ліквідації національних районів та системи болгарських закладів освіти; характеризуються репресії проти представників етнічної меншини в ході "болгарської національної операції" доби Великого терору.

Книга розрахована на широке коло читачів: дослідників історії етнічних меншин України та національної політики, історії України міжвоєнного періоду, професорсько-викладацького складу вищої школи, студентів й усіх, хто цікавиться етнічною історією України та українсько-болгарськими взаєминами.

Зміст

РОЗДІЛ І. ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ БОЛГАРСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ МЕНШИНИ 

1.1 Етапи, особливості та наслідки переселенської політики 

1.2 Інституалізація національної політики більшовиків та формування її болгарського напряму 

1.3 Національне районування: болгарські адміністративно-територіальні одиниці 

РОЗДІЛ ІІ. ЕКОНОМІЧНІ ЗМІНИ ТА ЇХ СОЦІАЛЬНИЙ ВІДГОЛОС 

2.1 Становище болгарської етнічної меншини під час голоду 1921–1923 рр. 

2.2 Економічні та соціальні перетворення періоду реалізації нової економічної політики 

2.3 Суцільна колективізація й Голодомор у болгарському селі: динаміка та наслідки 

РОЗДІЛ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ 

3.1 Культурно-освітній розвиток болгарської спільноти 

3.2 Згортання політики коренізації та становище болгарської меншини 

3.3 "Болгарська національна операція" доби Великого терору  

Завантажити монографію можна на сайті інституту історії України.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.