Спецпроект

АНОНС: У Рожищенському районі Волинської області вшанують жертв польсько-українського конфлікту

6 липня в с. Рудка-Козинська Рожищенського району Волинської області відбудеться вшанування пам’яті українців, що загинули 75 років тому під час польсько-української війни.

У меморіальних заходах візьмуть участь віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко і голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, повідомила представник УІНП у Волинській області Леся Бондарук на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Село Рудка-Козинська, згідно з архівними документами та свідченнями очевидців, згоріло 9 липня 1943 року першим у Рожищенському районі.

"Об 11 год ранку на близько 70-ти кінних підводах понад 300 озброєних бандитів із сторони с.Козин вдерлися у село. Ця банда складалася в основному з поляків, які служили в нацистській поліції. Цей відділ поліції підпорядковувався нацистській військовій частині, що складалася з мадяр (угорців) [...] За кілька годин згоріло 70 господарств із понад 200 будинками. Спалено і розстріляно 17 людей: 11 чоловіків, 4 жінок, двоє дітей. Одразу після Рудки-Козинської ці поляки цілком спалили село Сокіл, потім частково знищено села Доросині, Залісці, Любче, Тихотин, Башова", – так описував каральну акцію у спогадах "Нарис визвольної боротьби Рожищенського району" вояк УПА Олексій Пархомчук (псевдо – "Чумак").

6 липня, п'ятниця, 13.00 

Місце: с. Рудка-Козинська Рожищенського району Волинської області. 

Від Київського майдану біля Волинської ОДА (м. Луцьк) буде організований транспорт.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.