Спецпроект

АНОНС: У Рожищенському районі Волинської області вшанують жертв польсько-українського конфлікту

6 липня в с. Рудка-Козинська Рожищенського району Волинської області відбудеться вшанування пам’яті українців, що загинули 75 років тому під час польсько-української війни.

У меморіальних заходах візьмуть участь віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко і голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, повідомила представник УІНП у Волинській області Леся Бондарук на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Село Рудка-Козинська, згідно з архівними документами та свідченнями очевидців, згоріло 9 липня 1943 року першим у Рожищенському районі.

"Об 11 год ранку на близько 70-ти кінних підводах понад 300 озброєних бандитів із сторони с.Козин вдерлися у село. Ця банда складалася в основному з поляків, які служили в нацистській поліції. Цей відділ поліції підпорядковувався нацистській військовій частині, що складалася з мадяр (угорців) [...] За кілька годин згоріло 70 господарств із понад 200 будинками. Спалено і розстріляно 17 людей: 11 чоловіків, 4 жінок, двоє дітей. Одразу після Рудки-Козинської ці поляки цілком спалили село Сокіл, потім частково знищено села Доросині, Залісці, Любче, Тихотин, Башова", – так описував каральну акцію у спогадах "Нарис визвольної боротьби Рожищенського району" вояк УПА Олексій Пархомчук (псевдо – "Чумак").

6 липня, п'ятниця, 13.00 

Місце: с. Рудка-Козинська Рожищенського району Волинської області. 

Від Київського майдану біля Волинської ОДА (м. Луцьк) буде організований транспорт.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.