Спецпроект

АНОНС: У Рожищенському районі Волинської області вшанують жертв польсько-українського конфлікту

6 липня в с. Рудка-Козинська Рожищенського району Волинської області відбудеться вшанування пам’яті українців, що загинули 75 років тому під час польсько-української війни.

У меморіальних заходах візьмуть участь віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко і голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, повідомила представник УІНП у Волинській області Леся Бондарук на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Село Рудка-Козинська, згідно з архівними документами та свідченнями очевидців, згоріло 9 липня 1943 року першим у Рожищенському районі.

"Об 11 год ранку на близько 70-ти кінних підводах понад 300 озброєних бандитів із сторони с.Козин вдерлися у село. Ця банда складалася в основному з поляків, які служили в нацистській поліції. Цей відділ поліції підпорядковувався нацистській військовій частині, що складалася з мадяр (угорців) [...] За кілька годин згоріло 70 господарств із понад 200 будинками. Спалено і розстріляно 17 людей: 11 чоловіків, 4 жінок, двоє дітей. Одразу після Рудки-Козинської ці поляки цілком спалили село Сокіл, потім частково знищено села Доросині, Залісці, Любче, Тихотин, Башова", – так описував каральну акцію у спогадах "Нарис визвольної боротьби Рожищенського району" вояк УПА Олексій Пархомчук (псевдо – "Чумак").

6 липня, п'ятниця, 13.00 

Місце: с. Рудка-Козинська Рожищенського району Волинської області. 

Від Київського майдану біля Волинської ОДА (м. Луцьк) буде організований транспорт.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.