Спецпроект

"Маємо пам’ятати всіх жертв цього конфлікту". Урядовці вшанували жертв Волинської трагедії

6 липня у селі Рудка-Козинська Рожищенського району представники уряду та місцевої влади вшанували пам’ять жертв польсько-українського конфлікту під час Другої світової війни.

Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.

У меморіальних заходах взяли участь Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, Голова УІНП Володимир В'ятрович, секретар комісії з увічнення пам’яті воїнів і жертв репресій Святослав Шеремета, заступник голови Волинської обласної державної адміністрації Світлана Мишковець

 Фото: Леся Бондарук

Під час жалоби відбулась служба Божа за невинно убієнними жертвами, яких вшанували хвилиною мовчання.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович відзначив: "Нині ми згадуємо українців, знищених у Рудці-Козинській поляками на німецькій службі. Це приклад того, як учасники цього конфлікту не цуралися використовувати в ньому третю силу, навіть якщо вона була ворожою до них самих. Так робили учасники з обох боків протистояння. Ми знаємо, що Рудка-Козинська не єдине українське село, яке постраждало у цій війні. Ми знаємо, що в ній постраждало і не одне польське село. Десь біля могил своїх предків, загиблих від рук українців, стоять поляки. Маємо пам’ятати усіх жертв цього конфлікту і вшановувати їх. Це наш обов’язок перед предками".

  Фото: Леся Бондарук

Окрім того, у пам’ятних заходах взяли участь представники громадських організацій, мешканці довколишніх сіл. До пам’ятнику Загиблим землякам присутні поклали квіти. 

Нагадаємо, що 9 липня 1943 року 300 озброєних людей, переважно поляків, які перебували на службі в німецькій поліції в селі Рудка-Козинська спалили 70 господарств із понад 200 будинками. Також було розстріляно і спалено 17 людей. Одразу після Рудки-Козинської спалили село Сокіл, потім частково знищили села Доросині, Залісці, Любче, Тихотин, Башова.

Докладніше про каральну акцію читайте тут

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.