Спецпроект

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Депутат Сейму Міхал Камінський надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі у справі подання Люблінського воєводи Пшемислава Чарнека до прокуратури на учасника недільних врочистостей у Сагрині д-ра Григорія Купріяновича.

Про це повідомляє "Наше слово".

У своєму зверненні до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького депутат запитує, чи "вшанування та засудження вбивств, скоєних проти громадян Республіки Польща української національності та православної віри польським підпіллям, які 2007 року однозначно засудив президент Лех Качиньський, є злочином з точки зору польського уряду?".

"Чи витівка пана Чарнека є також виявом його шовіністичної істерії?" – продовжує в документі Камінський.

 

Депутата зазначив: він шокований тим, що дії представника уряду, яким є воєвода, мали місце під час 80-річчя "ганебної так званої "полонізаційної акції", яка полягала у масовому знищенні православної церкви польським урядом протягом 1938 року на території нинішнього Люблінського воєводства".

"У той же час я нагадую Вам, що покійний президент Лех Качиньський не тільки засудив цю акцію в офіційній промові, але й прийняв офіційний патронат над церемоніями, присвяченими цій чорній сторінці нашої історії", – завершив своє звернення до прем’єр-міністра Міхал Камінський.

Нагадаємо, 9 липня, Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек заявив на прес-конференції, що подасть у прокуратуру скаргу на Григорія Купріановича. П. Чарнек зазначив, що думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та недільна доповідь на цвинтарі, у якій голова Українського товариства прирівняв убивство у Сагрині з "убивством 130 тис. поляків на Волині", однозначно є порушенням закону.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.