Спецпроект

Польща не веде перемовин про зміну "антибандерівських" норм закону про ІНП

Польща не веде переговорів з українською владою, метою яких була б зміна частини закону про Інститут національної пам’яті, в якій ідеться про злочини українських націоналістів.

Про це заявив голова канцелярії прем’єра Польщі Міхал Дворчик в ефірі "Польського радіо", передає "Європейська правда".

"На цю тему не ведеться жодних переговорів", — сказав він.

Дворчик наголосив, що не можна порівнювати положення закону, де йдеться про злочини українських націоналістів, з вилученими положеннями про покарання за образу доброго імені польської держави чи народу. За його словами, український націоналізм "був фундаментом для здійснення геноциду поляків в часи Другої світової війни".

Польський урядовець нагадав, що згадані норми закону перебувають на розгляді Конституційного суду.

"Ми чекаємо на рішення суду", — сказав він.

Дворчик висловив переконання, що інтегральний український націоналізм, творцем якого був Дмитро Донцов, був "тоталітарною системою".

"Добре що він був вписаний до закону про ІНП поряд з комунізмом і фашизмом", — заявив Дворчик.

Президент України Петро Порошенко раніше закликав Польщу змінити норми закону про Інститут національної пам’яті, які стосуються українців.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.