Недружні заяви польського політика

Представник правлячої у Польщі партії вирішив відзначити взяття Києва військом Болеслава Хороброго.

Депутат Європарламенту, політик правлячої у Польщі партії "Право і справедливість" Ришард Чарнецький написав на Твіттері у вівторок:

"Сьогодні минає 1000 років від дня, коли польський князь, а пізніше король Блеслав Хоробрий здобув Київ. І кому це перешкоджало?"

У відповідь користувачі рекомендують політику змінити шкарпетки і помитися.

Казімеж Влязло прокоментував першим:

"Українці – вибачте! Живемо в такі часи, коли кожний ідіот може заіснувати у політиці. І на твіттері, на жаль, також. Шаную горду Україну і тішуся, що вона є східним сусідом Польщі".

 

Нагадуємо,  21-22 липня цього року під патронатом міністра оборони Польщі Маріуша Блащака відбулося відзначення 1000-ліття перемоги колького війська над військом Ярослава Мудрого.

Довідково. У 1016 р. Ярослав Мудрий на чолі новгородських і найманих варязьких військ здобув перемогу над Святополком та його союзниками печенігами під Любечем на Дніпрі і став великим князем київським. 1017 року Київ витримав печенізьку облогу.

У 1018 році на Русь рушив Болеслав Хоробрий, Ярослав вийшов на Волинь назустріч йому з київсько-новгородсько-варязьким військом. Після Битви над Бугом Святополк підтримуваний поляками увійшов у Київ і розмістив польські війська в містах, де почало назрівати невдоволення, а потім і за наказом самого Святополка стали організовуватися вбивства поляків.

У нагороду за допомогу в відвоюванні київського престолу Святополк віддав Болеславу завойовані Володимиром Великим червенські гради на лівому березі Західного Бугу, і польські війська залишили Русь.

Після поразки Ярослав утік у Новгород і хотів тікати далі до Швеції, але був затриманий новгородцями, що побоюються помсти Святополка. 1019 року було зібране нове військо. Святополк виявився не готовий до протистояння і відразу втік до печенігів, поступившись київським престолом Ярославу. У тому ж році Святополк воював з ним у вирішальній битві на річці Альті.

Читайте також:

У Польщі відсвяткують пeрeмогу над військом Ярослава Мудрого

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.