Археологи показали нові знахідки "Давнього Пліснеська". ФОТО

12 вересня на території історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" дослідники показали нові знахідки.

Про це повідомляє "Гал-інфо".

Цього року археологічна експедиція заповідника, що в с. Підгірці Бродівського району Львівсько області, працювала на програму майбутнього археологічного скансену – музею просто неба. Згодом планують відтворити елементи давніх фортифікацій, жител, господарських споруд тощо.

 

Директор Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" Володимир Шелеп розповів про артефакти, які вдалося віднайти археологам протягом кількох останніх років.

"Такі знахідки дають можливість зрозуміти побут, культурне та духовне життя населення, яке мешкало на цій території. Ми бачимо заготовки до псалій (давні деталі вудил для коней), кістяні проколки, металеві вироби, ножі та вістря стріл", — розповів Володимир Шелеп.

Він додав, що на Пліснеську, за весь час досліджень, археологи виявили близько десяти різновидів слов’янських наконечників стріл. Також були віднайдені давньоруські та монгольські наконечники стріл.

 
 

"Цього року ми виявили фрагмент підсвічника на тому місці, де у 1180 році, за легендою, княжна Олена заснувала першу церкву. Вважається, що ця церква дала початок створенню монастиря. Це один із пазлів, який вибудовує цілу картину та свідчить про християнізацію населення на цій території", — сказав директор заповідника.

 
 

Окрім того, археологи віднайшли дверні скоби. За словами Володимира Шелепа, знахідка вказує на вищу організацію життя людей.

"Знайдені колодки свідчать, що житла у ХІІ ст вже замикали не просто дерев’яними засовами, а металевими замками", — додав він.

Окрім того, археологи показали цікаві знахідки із виявлених у 2016 році поховань.

"Цікавими є посріблені прикраси — скроневі кільця, які були знайдені у похованнях ХІІ ст. Також були виявлені перстні, нашивні бляшки та скляні браслети", — зазначив Володимир Шелеп.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.